Середа, 23.05.2018, 23:27
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2014 » 5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах

Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах
10.10.2014, 18:52

Ю. І. Легоцька

Науковий керівник: к.е.н., доц. Волоснікова Н.М.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В ІНТЕГРАЦІЙНИХ УМОВАХ

Анотація: В статті визначено проблеми розвитку інвестиційно-інноваційного потенціалу країни та пріоритетні напрями його вдосконалення.

Постановка проблеми. В умовах кризової ситуації, коли спотворюється економічна інформація, що гальмує процес економічного, соціального, наукового розвитку, погіршується демографічна обстановка, спостерігаються коливання кон'юнктури на ресурси і т.п., особливо гостро стоїть питання про інноваційний розвиток національної економіки, для вирішення якого необхідне залучення додаткових внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів. Вирішення цього завдання можливе шляхом стимулювання інвестицій у економічний розвиток регіонів країни. У зв'язку з цим, чітко видно необхідність аналізу сутності і тенденцій розвитку інноваційного потенціалу, а також формування на його основі подальших методів, що дозволить глобальним чином змінити економіку в цілому.

Мета дослідження. Питанням активізації інвестиційно-інноваційної діяльності як фактора економічного зростання присвячені праці багатьох вчених-економістів, зокрема: Майорова Т. В.,  Мірошник І.М., Мартиненко В.Ф. та ін. Однак слід сказати, що в Україні в сучасних умовах не розробили ефективний механізм державного фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності. Це питання майже зовсім випадає з поля зору держави. У зв'язку з цим, мета дослідження - визначення пріоритетних напрямів вдосконалення державного управління інвестиційно-інноваційним процесом в Україні, а також надання теоретичних рекомендацій.

Основний матеріал дослідження. В умовах реформування економіки в Україні розробляються власні механізми державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів, орієнтовані на створення правових основ функціонування на ринку капіталу, формування стратегічних та тактичних цілей і пріоритетів, дотримання соціальних цінностей, спрямованості інвестицій на вирівнювання сукупного попиту і сукупної пропозиції, частковий перерозподіл доходів галузей і виробництв, регулювання зовнішніх інвестицій і валютного ринку, спрямування інвестицій на розвиток економіки і повну зайнятість. Перехід до ринкової економіки вимагає істотного підвищення гнучкості виробництва і сприйнятливості до інновацій. В даний час система стратегічного управління інвестиційно-інноваційним розвитком ще не сформована. Державні інноваційні програми практично відсутні, а науково-технічні - вкрай розпливчасті. Виходячи з чого, можна сказати, що держава не виконує свою інноваційну функцію, що неприпустимо в сучасних умовах при необхідності підвищити ефективність роботи економіки і «вийти» на світовий ринок. Інноваційна діяльність, в широкому сенсі, передбачає реалізацію процедур із створення, придбання, освоєння й поширення нових і вдосконалених видів продукції, послуг, технологій, сировини і матеріалів, методів організації виробництва та управління. Специфічними рисами ринкової економіки є активність економічного середовища, постійна зміна зовнішніх обставин, які визначають політику підприємства, зміна конкурентних цін на продукцію, коливання курсів валют, інфляційне знецінення коштів господарюючого суб'єкта, поява конкурентів, що надають продукцію ідентичну або переважаючу за якістю. Для підтримки конкурентоспроможності підприємству постійно необхідно виробляти реконструкцію виробничих потужностей, оновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності та освоєння її нових видів [3, c. 84-88].

Основою відтворення виступає інвестиційний процес, зміст якого розкривається у застосуванні людських, природних, грошових, виробничих та інших ресурсів, які за допомогою правових, організаційних, економічних, інституційних, адміністративних та інших механізмів забезпечують потреби виробництва. Інвестиції сприяють оновленню і збільшенню основних засобів виробництва, без яких неможливо забезпечити необхідний обсяг виробництва, досягти позитивної динаміки валового внутрішнього продукту та національного доходу, кінцевою  метою яких є гарантування гідного  рівня задоволення суспільних та індивідуальних потреб [2, с.11].

 Значний вплив на рівень інвестиційної активності має грошово-кредитна політика держави, яка проводиться Національним банком України і в рамках якої можуть застосовуватися інструменти прямого державного регулювання. У цьому випадку об’єктом регулювання є грошова маса, яка у відповідних співвідношеннях з основними макроекономічними показниками позитивно або негативно впливає на економічне зростання в країні та на рівень інвестиційної активності. Безпосередній вплив на рівень інвестиційної активності має міра розвитку банківської системи, можливості кредитування та обсяги фінансових ресурсів окремих банків, їх регіональна концентрація та інші чинники, які залежать від грошово-кредитної політики, що проводиться в країні. Для активного економічного зростання та підвищення інвестиційної активності важливе значення має також державне регулювання фондового ринку, інноваційна політика держави та політика заохочення іноземних інвестицій в економіку країни тощо [1, с.55-56].

Процес прийняття стратегічного рішення щодо інвестування коштів у розвиток інноваційної діяльності потребує детального аналізу його інноваційного потенціалу. Стабільність і успішність інноваційної діяльності, як свідчить світова практика, значною мірою залежить від його інноваційної активності, тобто постійного оновлення ідей, новацій, розроблень, виробництва і просування на ринок ефективної у виробництві і споживанні інноваційної продукції. Інвестиційно-інноваційний потенціал є сукупністю певних чинників (науково-технічних, технологічних, кадрових, фінансових), рівень розвитку яких визначає ступінь готовності до залучення інвестиційних коштів у перспективні інноваційні проекти, в межах обраної стратегії за умов динамічного зовнішнього середовища.

Висновки. При розгляді інвестиційно-інноваційного потенціалу країни до основних напрямів вдосконалення механізму управління інвестиційним процесом слід віднести:

  1. створення єдиної державної політики у сфері підприємництва (оптимальний рівень регулювання підприємницької діяльності, спрощення процедур ліцензування, державна підтримка підприємництва);
  2.  зміна державної політики у сфері приватизації шляхом заміни фіскальної моделі на інвестиційно-інноваційну;
  3.  активізації регіональної політики по залученню інвестицій та підтримці інвестиційних проектів та державної аграрної політики з утвердженням повноцінного ринку землі.

Також необхідно виділити наступні пропозиції, без яких неможливо забезпечити реалізацію інноваційних проектів:

  1. формування інноваційної інфраструктури;
  2. посилення бюджетного фінансування науково-технічної та інноваційної сфери;
  3. вдосконалення чинного податкового законодавства як непрямого механізму фінансування вітчизняної науки та інноваційних проектів;
  4. запровадження комплексу заходів щодо стимулювання взаємодії банківської системи та страхового бізнесу з реальним сектором економіки;
  5. створення системи стимулювання діяльності венчурних фондів і компаній в інноваційній сфері;
  6. зацікавити вітчизняних фізичних та юридичних осіб в інвестуванні українських підприємств.

Управління інвестиційно-інноваційною діяльністю залишається стратегічним напрямком політики регіонального розвитку. Держава в цьому процесі відіграє роль координуючого та направляючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів. За таких умов регіональний і державний потенціал отримає необхідні інвестиційні нагромадження для економічного оновлення та зростання.

Література:

  1. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Т. В. Майорова]; – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
  2. Мартиненко В.Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні: Монографія / В.Ф. Мартиненко. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 296 с.
  3. Мірошник І. М. Стратегічне планування інноваційного розвитку високотехнологічних галузей. – Фінанси України. – 2004. – С. 84-88.

 

Category: 5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах | Added by: coolcheek
Views: 199 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1.Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці. [28]
2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [14]
3. Взаємодія держави та бізнесу: національні моделі та міжнародна практика. [5]
4. Сучасні проблеми та перспективи використання маркетингу та брендингу в міжнародному бізнесі. [8]
5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах [14]
6. Актуальні проблеми розвитку рекреаційного бізнесу в Україні та підвищення його конкурентноспромож [6]
7. Стратегії розвитку логістики та управління якістю міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. [6]
8. Перспективи вдосконалення механізму управління людськими ресурсами в контексті глобальних викликі [9]
Вимоги для участі в конференції [1]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 55
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018
    Hosted by uCoz