Середа, 23.05.2018, 23:23
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2014 » 5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах

Інноваційні стратегії як складова ефективного розвитку міжнародного бізнесу.
13.10.2014, 18:46

В.О. Сандуляк

Науковий керівник: к.е.н., доцент Д.М. Васильківський

Хмельницький національний університет

 

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ.

 

Анотація Стаття  присвяченп дослідженню інноваційних факторів економічного розвитку в умовах глобалізації. Розглянуто детермінанти сталої конкурентоспроможності в країнах - інноваційних лідерах в умовах глобалізації. Висвітлено сутність інноваційно спрямованих економічних трансформацій, багатоваріантність інноваційного поводження в перехідних умовах, ознаки глобального інноваційного середовища, оцінка інноваційних стратегій окремих країн.

Ключові слова: економічний розвиток, глобалізація, інновація, інноваційний потенціал, державна інноваційна політика,  міжнародна інноваційна конкурентоспроможність, інноваційна глобалізація,  інноваційна модель розвитку.

Розвиток міжнародних економічних відносин, що на сьогодні охоплюють торгівлю, рух капіталу, міграцію робочої сили, виробничу кооперацію, валютну взаємодію, призводить до формування усталених каналів системної мікро- і макровзаємодії із якісно новими характеристиками, властивостями і принципами функціонування структурних елементів світового господарства і його інституцій. Інтернаціоналізація інноваційної діяльності, проявляючись у взаємопроникненні національних науково-технологічних потенціалів і державних систем управління їх розвитком, міждержавній та наддержавній уніфікації та гармонізації організаційно-правових регуляторів науково-технологічних зв’язків, міжнародній спеціалізації та кооперації на всіх стадіях НДДКР обумовлює утворення міжнародних  інноваційних систем.

Їх ініціаторами та безпосередніми учасниками на сучасному етапі виступають держави – лідери світової економіки, ТНК, окремі інноваційні структури і творчо активні індивідууми. Функціонування міжнародної інноваційної системи супроводжується постійним збільшенням частки високотехнологічних секторів світової економіки, інноваційно спрямованою трансформацією факторів виробництва та інституційно-регулятивних структур.

Сучасні геоекономічні і техніко-технологічні зміни здійснюють суттєвий вплив на процеси інтернаціоналізації у напрямі формування глобального інноваційного середовища – уніфікованих умов розвитку національних і міжнародних інноваційних систем, які безпосередньо впливають на принципи, методи й особливості розробки і реалізації інноваційних стратегій корпорацій, держав та  інтеграційних об'єднань.

Ознаками глобального інноваційного середовища є: цілеспрямованість у розповсюдженні знань і технологій, розширення взаємовигідного науково-технічного співробітництва і розвиток зв'язків між державним і приватним секторами, науково-дослідними центрами і міжнародними організаціями для сприяння швидкому освоєнню досягнень НТП; поліцентричність, що обумовлена наявністю декількох світових центрів інноваційного розвитку, кожний з яких має свої специфічні особливості, сформовані в залежності від рівня домінуючого технологічного устрою, підприємницької філософії і суспільних цінностей, джерел конкурентних переваг держав, ступеня відкритості економічних систем; регіональна спеціалізація, що досягається шляхом організації регіональних інноваційних центрів і реалізацією спільних інноваційних програм; конфліктність корпоративних, національних і міжнаціональних інтересів соціально-економічного розвитку, яка викликана постійною боротьбою за технологічне лідерство на світових ринках; суперечність через різноспрямованість корпоративних і національних стратегій у інноваційній сфері; мінливість ознак і властивостей протягом обумовленого часу внаслідок взаємодії різних інституційно-регулятивних структур національного і міжнародного рівнів; незбалансованість через нерівномірності соціально-економічного розвитку країн, відмінності якісних і кількісних характеристик їх інноваційних потенціалів, відмінності технологічних укладів країн – агентів глобального інноваційного середовища (ГІС); невизначеність із високим рівнем фінансових і комерційних ризиків інноваційної діяльності; гнучкість завдяки адаптації до умов ведення ефективного інноваційного менеджменту; кумулятивність як здатність накопичувати знання й інформацію – ключовий ресурс економічного розвитку і конкурентоспроможності на інноваційній основі.

Країни - інноваційні лідери масштабно та ефективно здійснюють інноваційну діяльність, роблять найбільший внесок у світовий інноваційний процес. Індикаторами визначення лідируючих позицій є: кількість зареєстрованих патентів (на країни Західної Європи, США та Японію припадає 85% загальносвітової кількості патентних заявок, що подаються); частка, яку займає країна у світовому ринку інновацій (США – 36, Японія – 20, Німеччина – 16, Росія – 1 і Україна – 0,2%); обсяги високотехнологічної продукції (розвинені країни світу забезпечують 85-90% приросту ВВП за рахунок цієї продукції); обсяг експорту інноваційної і високотехнологічної продукції; ефективність фінансових вкладень у сферу НДДКР; кількість інноваційно активних компаній і підприємств – (США, Японія, Великобританія – 70-82%, Україна – 10,0%); кількість та ефективність інноваційно-виробничих структур (кількість технопарків у США – понад 160, в Україні – 5); питома вага чисельності дослідників у загальносвітовому показнику (США – 18,9%, Японія – 11,9%, країни Близького Сходу – 1,6%); частка витрат на НДДКР у ВВП і ВВП на душу населення (у США – близько 800 дол., в Японії –  близько 700 дол., в Росії – близько 60 дол. й Україні – 8 дол.); частка національних витрат на НДДКР у загальносвітовому показнику (США – 36,2%, Японія – 15,1%, країни Африки – 2,5%). Ці параметри визначають високий рівень і сталий характер національної конкурентоспроможності розвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Франція Великобританія, Фінляндія та ін.).

Дослідження геополітичної і геоекономічної стратегій США показують їх багаторічну націленість на світове лідерство, збереження домінуючих військово-політичних, науково-технологічних та економічних позицій на міжнародній арені, забезпечення сталого характеру безпечного економічного розвитку. Інноваційну діяльність стимулює, насамперед, сприятливе висококонкурентне бізнес-середовище.

Модель інноваційного процесу в Японії заснована на лідерстві великих  корпорацій, які володіють значними ресурсами й інтенсифікують інноваційний процес. Характерними рисами японської моделі є значна державна підтримка, співпраця державних структур і корпорацій, налагоджена система комунікацій та обміну інформацією, кооперація і конкуренція корпорацій на різних етапах інноваційного процесу. 

У країнах Європи інноваційний процес характеризується значними відмінностями. Невід'ємною його рисою у різних країнах є значне державне втручання (національні і наднаціональні інститути) і міжнародна міжфірмова кооперація і спеціалізація у сфері НДДКР, що обумовлено успіхами регіональної інтеграції і формуванням загальноєвропейського науково-дослідного простору.

Таким чином, стале економічне зростання в умовах якісних науково-технологічних зрушень, посилення міжнародної взаємодії в інноваційному середовищі, формування геополітичної й геоекономічної стратегій розвитку країн-лідерів, які ґрунтуються на реалізації глобальних інноваційних переваг, досягаються у результаті постійної технологічної модернізації національних господарств з масштабним залученням "людського капіталу", зміцненням технологічних мікро- і макрозв’язків з інноваційно активними суб’єктами світової економіки.

 

Список використаної літератури :

1. Адаманова З.О. Инновационные стратегии экономического развития в условиях глобализации: Монография. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005. – 504 с. – На русском языке. – 20 др.арк.

2. Международный бизнес: учебное пособие. Авторский коллектив под ред. д.э.н., профессора Румянцева А.П.. – Симферополь, 1999, издательство Таврия, 174 с.- На русском языке – 15 др.арк. (особисто авторові належить 1.1 др.арк.: Глава 5. Международный научно-технический обмен ( С. 72-85)).

3. Адаманова З.О. Сучасні тенденції розвитку інноваційної діяльності // Теорії мікро- макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів. За редакцією професорів Мальчина Ю.М., Ніколєнко Ю.В. Випуск 17.  — Київ – 2004. — С. 195—199. –  0,2 др.арк.

4. Адаманова З.О. Привлечение иностранных инвестиций в инновационную сферу // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта ’2005».— Том 75. Інвестиційна діяльність та фондові ринки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — С. 3—6. – 0,25 др.арк.

5. Адаманова З.О. Многовариантность инновационного поведения в условиях переходной экономики // Наукові праці  Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 7, ч. 1. — Кіровоград: КНТУ, 2005. — С. 111—116. – 0,5 др.арк.

6. Адаманова З.О. Использование макропоказателей в имитационном моделировании национальных инновационных процессов // Економіка і регіон — № 2(5). — 2005.— ПолтНТУ. — С. 29—33. – 0,4 др.арк.

7. Адаманова З.О. Системная конкурентоспособность национальной экономики в контексте инновационного развития// Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. — 2005. — № 1. — С. 118—126. – 0,75 др.арк.

Category: 5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах | Added by: coolcheek
Views: 554 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1.Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці. [28]
2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [14]
3. Взаємодія держави та бізнесу: національні моделі та міжнародна практика. [5]
4. Сучасні проблеми та перспективи використання маркетингу та брендингу в міжнародному бізнесі. [8]
5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах [14]
6. Актуальні проблеми розвитку рекреаційного бізнесу в Україні та підвищення його конкурентноспромож [6]
7. Стратегії розвитку логістики та управління якістю міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. [6]
8. Перспективи вдосконалення механізму управління людськими ресурсами в контексті глобальних викликі [9]
Вимоги для участі в конференції [1]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 55
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018
    Hosted by uCoz