Понеділок, 11.12.2017, 01:31
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2014 » 2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед

Стратегічне управління підприємством: сутність, функції та фактори впливу
17.10.2014, 18:16

О.В. Коліщак

Науковий керівник д.е.н., проф. Богиня Д.П.

Хмельницький національний університет

 

Стратегічне управління підприємством: сутність, функції та фактори впливу

Розглянуто сутність стратегічного управління та його функції. Визначено фактори, які впливають на систему стратегічного управління підприємством.

The essence of strategic management and its functions. The factors that affect the system of strategic management.

Постановка проблеми. Розвиток ринкових відносин, який супроводжується посиленням конкуренції, викликає необхідність засвоєння та впровадження адекватних сучасним умовам методів, форм та інструментів управління діяльністю підприємства. До їх кола належать процедури стратегічного управління, що забезпечують досягнення цілей функціонування підприємства при утриманні конкурентних позицій на основі адекватного реагування на темпоральність, варіативність та глибину турбулентності зовнішнього середовища. Необхідність розвитку системи стратегічного управління обумовлена розумінням підприємства як відкритої системи, котра активно взаємодіє із зовнішнім оточенням, отримуючи в ньому ресурси на вході та очікуваний результат діяльності на виході. Це спрямовує зусилля з побудови процесу управління таким чином, щоб забезпечити найбільш повне використання ресурсів при досягненні цілей діяльності підприємства, тобто найвищого результату його функціонування.

Дослідженню проблем стратегічного управління та оцінюванню його ефективності присвятили свої роботи як українські, так і закордонні вчені, серед яких особливий внесок належить І. Ансоффу, В.М. Гейцю, Л.Є. Довгань, В.М. Бондаренко, І.Г. Брітченку, М.А. Лендєлу, Б.М. Мізюку, В.П. Мікловді, Г. Мінцбергу, В.В. Пастуховій, М.І. Пітюличу, Л.І. Федуловій, А.А. Чухну, З.Є. Шершньовій та іншим.

Метою статті є визначення сутності стратегічного управління підприємством, його функцій та факторів впливу.

Виклад основного матеріалу. Дослідження теорії стратегічного управління мають надзвичайне значення, оскільки світова практика бізнесу показує, що більшість організацій, які досягли значних результатів в бізнесі, завдячують саме впровадженню системи стратегічного управління. Україна пройшла шлях від, майже абсолютної відмови від державного регулювання, за виключенням макроекономічного, і досягла загальнодержавного розуміння необхідності створення системи стратегічного управління. На даний час стратегічне управління є важливим фактором успішного функціонування в складних ринкових умовах, але на жаль часто можна спостерігати в діяльності підприємств відсутність стратегічності, що і призводить їх до поразок в конкурентній боротьбі [1].

Аналіз та узагальнення різноманітних підходів та визначень дає змогу зробити висновок, що стратегічне управління – це безперервний процес розвитку підприємства, який пов’язаний з постановкою цілей і задач, базується на людському капіталі та необхідності врахування зовнішнього і внутрішнього середовища для забезпечення конкурентних переваг [2].

Існують різні підходи до побудови систем стратегічного управління підприємством. І. Ансофф обґрунтував такі моделі побудови стратегічного управління: «управління за допомогою вибору стратегічних позицій», «управління ранжируванням стратегічних задач», «управління на основі врахування «слабких сигналів», «управління в умовах стратегічних несподіванок»[3, с. 57]. Кожній моделі відповідає свій механізм управління.

Стратегічне управління, як й інші сфери управлінської діяльності, являє собою поєднання різних функцій (видів діяльності), які виокремлюються із загального управлінського процесу внаслідок поділу управлінської праці. За таких умов, спеціалізовані види різноманітних робіт, пов’язані з формуванням, реалізацією та контролем виконання стратегічних настанов підприємства будемо називати «функціями стратегічного управління». Без узагальнення основних функцій і визначення спеціальних функцій, які повинне виконувати стратегічне управління, неможливо вести розробку сучасних підходів щодо довгострокового розвитку суб’єктів господарювання в умовах нестабільності й невизначеності середовища функціонування [4].

Американський вчений М. Армстронг, використовуючи підходи Б. Бернса та Дж. Уолтона наводить перелік узагальнених основних функцій стратегічного управління, де виділяються наступні функціональні напрями стратегічної роботи на підприємстві [5, с. 50]: здійснення всього обсягу організаційної діяльності, включаючи встановлення корпоративних цілей і визначення меж дій; відповідальність за взаємодію підприємства із зовнішнім середовищем; забезпечення функціонування внутрішніх процесів, структур і процедур, які мають сприяти виконанню підприємством поставлених цілей; узгодження діяльності підприємства з його ресурсною базою на основі оцінки обсягів необхідних ресурсів чи для використання можливостей, або для захисту від зовнішніх загроз; придбання, скорочення або перерозподіл ресурсів; переведення складних і динамічних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на підприємство, в структурований набір зрозумілих, чітко сформульованих повсякденних задач.

Зважаючи на це, можна стверджувати, що функції стратегічного управління доцільно досліджувати окремо у рамках кожної стратегічної школи, оскільки їх наукові погляди значною мірою різняться. За таких умов, сформувати цілісну модель змістовних функцій стратегічного менеджменту, як сфери управлінської діяльності можливо лише на основі їх узагальнення за усіма десятьма науковими течіями [6].

Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища вважається початковим процесом стратегічного управління, адже він забезпечує базу для визначення місії і цілей та вироблення стратегії поведінки, що дозволяє підприємству здійснити свою місію і досягти поставлених цілей. Тому вкрай важливою при аналізі середовища є діагностика усіх значущих факторів, що впливають на систему стратегічного управління підприємства [7].

В табл. 1 наведена класифікація факторів, що впливають на систему стратегічного управління підприємства.

Таблиця 1

Класифікація факторів, що впливають на систему стратегічного управління підприємства

Фактори

Характеристика

Внутрішнього середовища

Належать всі види ресурсів, якими володіє підприємство, структура і культура підприємства.

Зовнішнього середовища

 

Зовнішнє середовище традиційно ділиться на середовище безпосереднього впливу (мезосередовище) – різні групи, інтереси яких зачіпає діяльність підприємства, і середовище непрямого впливу (макросередовище).

Економічного характеру

 

Економічні чинники можна розділити на фінансові і комерційні. Фінансові фактори – це в основному чинники непрямого впливу. Комерційні фактори пов'язані з підприємницькою діяльністю підприємства.

Неекономічного характеру

Чинники неекономічного характеру можуть стати причиною ризикової ситуації: стихійні лиха, екологія, політичні рішення, робота транспорту, порушення виробничого процесу ін.

Прогнозовані

 

В процесі управління підприємством менеджери роблять прогноз макроекономічної ситуації та змін бізнес-середовища, оцінюючи ступінь ймовірності їхнього настання, і приймають управлінські рішення, виходячи з такого прогнозу.

Непрогнозовані   (випадкові)

 

Існування такого елемента ринкового середовища, як ризик, обумовлює можливість настання несприятливої або сприятливої для підприємства зміни середовища, яке не можна передбачити заздалегідь.

Одноразової дії

 

Однократним може бути, наприклад, вплив стихійного лиха або невиконання зобов'язань постачальником, при договорі разової поставки.

Постійної дії

 

Більшість факторів середовища є постійно діючими: конкуренція, зміни попиту на товари, викликані зміною стадії життєвого циклу, техніко-технологічні зміни і т.д.

Періодичної  дії

 

Якщо фактори зовнішнього середовища впливають через приблизно рівні проміжки часу (наприклад, сезонні коливання споживчого попиту).

Керовані

 

Змінні, на які підприємство може впливати з метою мінімізації негативного ефекту від їхньої зміни або збільшення позитивного ефекту.

Некеровані

 

Некеровані фактори не піддаються ніякому впливу з боку підприємства, а знизити негативний ефект від їхньої дії підприємство може тільки шляхом врахування їхнього впливу в стратегіях розвитку.

 

Отже, при аналізі факторів зміни середовища вони повинні оцінюватися в комплексі. При цьому особлива увага повинна бути приділена некерованим і непрогнозованим факторам. З цієї точки зору, стратегічне управління підприємства повинне включати оцінку «запасу міцності» підприємства, що забезпечує у разі настання несприятливої події або декількох подій беззбиткове реагування, і розробку заходів для його підвищення.

Висновки. Отже, стратегічне управління в сучасних умовах є новою науковою парадигмою, яка має свій об’єкт і предмет дослідження, а також виконує ряд важливих функцій в процесі управління господарюючими суб’єктами. Важливість стратегічного підходу в управлінні значною мірою посилюється в умовах триваючої фінансової кризи, коли усі зусилля системи менеджменту мають бути спрямовані на підтримку стійкого балансу внутрішніх сил і зовнішнього середовища вітчизняних підприємств.

 

Література:

  1. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский – М. : Гардарики, 2002. – 296 с.
  2. Довгань Л.Є. Стратегічне управління / Л.Є. Довгань, Ю.В. Каракай, А.П. Артименко. – К. : Центр навч. літ-ри, 2009. – 440 с.
  3. Ансофф И. Стратегическое управление: сокр. пер. с англ. / [науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко] ; И. Ансофф. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
  4. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент / А.Н. Люкшинов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 375 с.
  5. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами: Пер. с англ. / [под ред. Н.В. Гринберга]. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 328 с.
  6. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий: пер. с англ. / [под ред. Ю.Н. Каптуревского]. – СПб. : Питер, 2000. – 336 с.
  7. Черниш Т.О. Діагностика факторів, що впливають на систему стратегічного управління підприємства / Т.О.Черниш, А.Е. Черниш  // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – 2011. – № 7(161). – С. 257-263.
Category: 2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед | Added by: coolcheek
Views: 1718 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1.Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці. [28]
2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [14]
3. Взаємодія держави та бізнесу: національні моделі та міжнародна практика. [5]
4. Сучасні проблеми та перспективи використання маркетингу та брендингу в міжнародному бізнесі. [8]
5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах [14]
6. Актуальні проблеми розвитку рекреаційного бізнесу в Україні та підвищення його конкурентноспромож [6]
7. Стратегії розвитку логістики та управління якістю міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. [6]
8. Перспективи вдосконалення механізму управління людськими ресурсами в контексті глобальних викликі [9]
Вимоги для участі в конференції [1]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz