Понеділок, 11.12.2017, 06:51
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2014 » 2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед

Проблеми визначення вартості інтелектуального капіталу підприємства
27.10.2014, 12:46

В.С. Гончаренко

Науковий керівник: к.е.н. І. Ю. Думанська

Хмельницький національний університет

 

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Анотація: В статті проведено дослідження основних підходів до оцінки інтелектуального капіталу підприємства, розглянуто методи оцінки інтелектуального капіталу згідно витратного, доходного та порівняльного підходів та обґрунтовано власний підхід до оцінки інтелектуального капіталу

Ключові слова: інтелектуальний капітал, індикаторні методи, індексні методи, методи ринкової капіталізації, методи рентабельності активів.

 

Постанова проблеми. Конкурентоспроможність сучасного підприємства дедалі більшою мірою стає результатом ефективного використання унікальних за своєю природою факторів нематеріального характеру — таких, як знання й уміння співробітників, професійна кваліфікація, патенти, права на дизайн і торгові марки, відносини із споживачами, структура управління,  інформаційні технології тощо, — поєднуваних у категорію «інтелектуальний капітал». Саме тому важливо правильно оцінити вартість цієї категорії для того, щоб максимально ефективно розробити основні засади управління інтелектуальним капіталом.

Мета дослідження. Метою статті є дослідження основних підходів до оцінки інтелектуального капіталу підприємства, розгляд методів оцінки інтелектуального капіталу згідно витратного, доходного та порівняльного підходів та обґрунтування власного підходу до оцінки інтелектуального капіталу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні багато підприємств публікує звіти, в яких вони намагаються показати вартість підприємства, пов’язану зі знаннями і вмінням працівників, задоволенням клієнтів, діловою активністю, використовуваними високими технологіями тощо. Варто звернути увагу, що термін «інтелектуальний капітал» наразі не має однозначного загальноприйнятного трактування, для його оцінювання використовують різноманітні інструменти.

Зокрема, N. Bontis було запропоновано розділити методи оцінки інтелектуального капіталу на групи:

- безпосередні методи (direct intellectual capital methods), засновані на безпосередній грошової оцінки різних складових інтелектуального капіталу;

- методи ринкової капіталізації (market capitalization methods) - оцінюють різницю між ринковою вартістю і балансовою вартістю активів;

- методи рентабельності активів (return on assets methods) - різниця між середньогалузевою рентабельністю активів і рентабельністю підприємства є додатковою ефективністю, яку генерує інтелектуальний капітал;

- індикаторні методи (scorecard methods), що оцінюють різні індекси та індикатори, які, як передбачається, впливають на величину інтелектуального капіталу. Оцінка в грошовій формі не здійснюється [3, с. 41–46].

Варто зазначити, що перші три групи методик відповідають відомим в теорії оцінювання витратному, доходному і порівняльному підходам. Остання група – єдина, яка передбачає невартісну оцінку. Згідно витратного підходу, вартість інтелектуального капіталу варто визначати як суму вартостей людського капіталу, структурного (організаційного) та ринкового капіталу.

Зокрема, аналітики відзначають, що підвищення індексу ділової репутації підприємства, яка є складової інтелектуального підприємства, на 1 % дає приріст її ринкової вартості на 3 % [5]. Разом з тим, згідно доходного підходу до оцінки вартості інтелектуального капіталу підприємства варто застосовувати показники рентабельності, зокрема рентабельності продажів,  рентабельності власного капіталу, оборотних і необоротних активів, інвестицій [1].

Якщо брати до уваги доцільність застосування різних підходів оцінки інтелектуального капіталу для різних об’єктів інтелектуального капіталу, то варто зазначити, що, наприклад, при оцінці ефективності патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав, програмного забезпечення варто застосовувати доходний підхід. Оцінюючи робочу силу, збутові системи підприємства, рівень організаційної структури варто користуватись витратним підходом до оцінкиінтелектуального капіталу.

Проте найбільш особливими є індикаторні методи оцінки інтелектуального капіталу. Тут варто згадати такі методики, як: Збалансована система показників Balanced Scorecard, навігатор Scandia,  методику оцінки інтелектуального капіталу Маркова Н.С., С. Ілляшенка, А.Л. Гапоненка.

а початку 90-х років минулого століття два американські провідні менеджери – Девід Нортон і Роберт Каплан – запропонували світу бізнесу модель, яку вони назвали терміном «Balanced Scorecard» – «Збалансована система показників». Цю модель вони розробляли з єдиною ціллю: виявити нові способи підвищення ефективності діяльності і досягнення цілей бізнесу. Збалансована система показників — це система стратегічного управління організацією на підставі вимірювання та оцінки ефективності її діяльності за набором показників, підібраних таким чином, щоб врахувати всі суттєві (з точки зору стратегії) аспекти діяльності організації (фінансові, маркетингові, виробничі і т. ін.) [4]. Вона трансформує місію і загальну стратегію організації у систему взаємозв’язаних показників.

Українським ученим О.В. Кендюховим [2] запропоновано методику оцінки, в основі якої закладено розрахунок і аналіз показників, котрі характеризують якісні та кількісні результати використання та відтворення персоніфікованого інтелектуального капіталу. Дослідник поєднує ці показники у два блоки:

- показники, що характеризують творчу активність персоналу;

- показники, що характеризують економічну ефективність управління

Вартим уваги є досвід скандинавської фірми «Scandia». У 1995 р. це акціонерне товариство опублікувало річний звіт, в якому серед численних додатків був також і додаток, присвячений інтелектуальному капіталу. Запропонована в ньому модель вимірювання базувалась на припущенні, що фірма повинна бути у стані окреслити місію, з якої виникає стратегія. Своєю чергою, це мало забезпечити їй досягнення справжньої сталої вартості. Зі впровадженої стратегії виникали фактори успіху в формі цінностей, які фірма намагалась максимізувати. Вони були об’єднані в чотири групи: фінанси, клієнти, процеси, розвиток. Працівники становили додаткову спільну для вказаних груп сферу [3].

При оцінці інтелектуального капіталу використані індексні методи звертають увагу на освіту та досвід персоналу, плинність кадрів, обсяг науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт,  ступінь задоволеності роботою персоналу, ступінь розвитку організаційної культури підприємства, ділова репутація підприємства, сталість клієнтської бази, обсяг замовлень, рівень довіри до підприємства, вартість бренду.

Проте оцінюючи інтелектуальний капітал необхідно також врахувати, що його вартість зменшує втрата кваліфікованих кадрів внаслідок досягнення ними пенсійного віку, звільнення за власним бажанням, зниження освітнього рівня працівників.

Висновки. Отже, головна мета оцінки інтелектуального капіталу – забезпечення стійкого розвитку організації. Інтелектуальний капітал представляє собою фундамент для майбутнього зростання. Тому його оцінка допомагає формувати довгострокову стратегію організації в постійно мінливій зовнішній обстановці й використовується як інструмент комунікацій. І саме на вдосконалення методик оцінки інтелектуального капіталу для максимально ефективного управління ним і повинні бути спрямовані наступні дослідження в цій галузі.

 

Література:

1. Білоус-Сергєєва С.О. Оцінка інтелектуального капіталу промислового підприємства / О.С. Білоус-Сергєєва // Теоретичні і практичні аспекти інтелектуальної власності: збірник наукових праць : у 3-х т. / ПДТУ. – Маріуполь, 2011. – Т. 1. – С. 208-213. ЕКОНОМІКА ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

2. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління [монографія] / О.В. Кендюхов; Національна академія наук України. Інститут економіки промисловості. – Донецьк : ІЕП НАНУ України, 2006. – 307 с.

3. Старик Р.Я. Методологічні аспекти оцінки рівня інтелектуального капіталу / Р.Я. Старик // Науковий вісник НЛТУ України, 2010. – № 20. – С. 233–241.

4. Bontis N. Assessing knowledge assets: a review of the models used to measure intellectual capital /N. Bontis // International Journal of Management Reviews. – 2001. – № 3. – p. 41–60.

5. Starovic D. Understanding corporate value: managing and reporting intellectual capital / D. Starovic and B.Marr // The Chartered Institute of Management Accountants (CIMA), Technical Report. – London, 2003. – 26 p.

Category: 2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед | Added by: coolcheek
Views: 554 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1.Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці. [28]
2. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [14]
3. Взаємодія держави та бізнесу: національні моделі та міжнародна практика. [5]
4. Сучасні проблеми та перспективи використання маркетингу та брендингу в міжнародному бізнесі. [8]
5. Вдосконалення механізму управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в інтеграційних умовах [14]
6. Актуальні проблеми розвитку рекреаційного бізнесу в Україні та підвищення його конкурентноспромож [6]
7. Стратегії розвитку логістики та управління якістю міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. [6]
8. Перспективи вдосконалення механізму управління людськими ресурсами в контексті глобальних викликі [9]
Вимоги для участі в конференції [1]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz