Субота, 16.12.2017, 19:46
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2013 » 2. Інноваційно-інвестиційний розвиток України та її інтеграція у світовий економічний простір

Проблемні аспекти інноваційної діяльності в Україні як гальмуючий чинник економічного розвитку
27.11.2013, 00:42

Р. В. Григоровська
Науковий керівник к. е. н. О. В. Хмелевський
Хмельницький національний університет

Анотація. В статті висвітлюються проблемні аспекти розвитку інноваційної діяльності та їх вплив на економіку країни.

Актуальність теми. На даному етапі розвитку суспільства все більшого значення набуває зростання ролі інновацій. Забезпечення економічної стабільності та належного розвитку суспільства загалом потребує ефективного розвитку науково-технічного прогресу та інноваційної діяльності в країні. Так, як впровадження інновацій є важливою умовою підтримки конкурентоспроможності вітчизняних товарів, що впливає на можливості країни забезпечувати додатне сальдо зовнішньоторговельної діяльності, то необхідність переведення економіки України на інноваційний шлях розвитку є визначальним у спроможності виходу країни з кризи та переходу до стійкого економічного зростання. Таким чином визначення та усунення проблем розвитку інноваційної сфери є досить актуальним та важливим завданням для підняття економіки країни.

Вивченням теоретичних засад та практичних проблем інноваційного розвитку займались такі вчені, як: Агійон П., Балабанов І. Т., Кондратьєв М., Кузнець С., Менш Г., Пригожин О., Санто Б., Солоу Р. Питанням інноваційної діяльності та інноваційного потенціалу присвячені дослідження таких українських вчених, як: Гриньова А., Каховича Ю., Мартишевої Л., Калишенка В., Онишко С., Паєнтко Т. [7].

Мета дослідження полягає у визначені проблем розвитку інноваційної сфери в Україні та впливають на  розвиток економіки країни загалом.

Основний матеріал дослідження. Згідно ЗУ "Про інноваційну діяльність", під нею розуміють діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. До самих же інновацій, згідно того ж закону, відносять новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні  технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [4].

Інвестиції й інновації — дві нерозривно пов'язані сфери економічної діяльності, що значною мірою залишаються уражені кризою. Загалом на ринку склалась така ситуація, що інновації, які колись здійснювалися за рахунок централізованих джерел, звелися до мізерної величини, тоді як інвестиції, що володіли внутрішньою структурою, втратили її і стали невпорядкованими і неорганізованими, стимулюючи тільки короткострокові цілі інвесторів. Вихід з такого становища пов’язаний з тим, що подолати економічну кризу без інноваційно-інвестиційного буму, відновлення основного капіталу на принципово новій, конкурентоспроможній основі неможливо. Таким чином, капітальні вкладення без інновацій не мають сенсу, оскільки безглуздо відтворювати застаріле обладнання, що не користується попитом і якому властиві високі витрати ресурсів, а отже, й інновації без капітальних вкладень нереальні [2].

Так як інновації та інвестиції тісно пов’язані, зокрема інновації є однією з форм інвестування, а інвестиції в свою чергу є одним із найголовніших засобів, що дозволяють забезпечити вихід економіки з кризи та підвищити якісні показники господарської діяльності, то можна стверджувати про те, що розвиток інноваційної діяльності є позитивним фактором економічного зростання.

Хоча Україна володіє високим інноваційним потенціалом, все ж використовується він не достатньо для забезпечення необхідного економічного розвитку. Проаналізуємо ситуації щодо інноваційної діяльності країни.

Розглядаючи дані щодо інноваційної активності (табл. 1), можна стверджувати про наступне:

Таблиця 1

Інноваційна активність 2007-2012 рр., млн. грн. [3]


- за останні роки збільшилась частка підприємств, що займаються інноваційною діяльністю з 14,2 % до 17,4 % (приріст становив 22,5 %), проте загальна сума витрат на інновації практично не змінилась. якщо порівнювати 2007 р. та 2012 р. (приріст становив 5,8 %). Загалом найменше витрати становили у 2009 р. – 7949,9 млн. грн., а найбільше – 14333,9 млн. грн. у 2011 р.;

- у розрізі напрямків інноваційної активності: збільшились витрати на як внутрішні, так і зовнішні дослідження та розробки (приріст 21,27 %); збільшились витрати на придбання машин обладнання та програмного забезпечення (приріст 7,77 %), проте вони були більшими у 2011 р., коли зросли у порівнянні з 2010 р. у більш ніж 2 рази; скоротились витрати на придбання інших зовнішніх знань, окрім розробок (приріст склав -85,69 %).

Щодо джерел фінансування інноваційної діяльності (табл. 2), то протягом 2007-2012 рр. спостерігається чітке переважання фінансування за рахунок власних коштів підприємств (у 2012 р. становили 63,9% від загальних витрат). За досліджуваний період більш ніж втричі зросло фінансування за рахунок іноземних інвесторів (у 2012 р. 994,8 млн. грн. – 8,66 % від загальних витрат). Витрати за рахунок коштів державного бюджету хоч і зросли, про їх частка у загальному розподілі все ж залишається досить низькою (1,95 %).

Таблиця 2

Джерела фінансування інноваційної діяльності 2007 – 2012 рр., млн. грн. [3]

Дані безпосередньо про впровадження інновацій на промислових підприємствах (табл. 3), показують тенденцію до поступового зростання впровадження нових технологічних процесів протягом 2007 – 2011 рр., яке все ж змінилось скорочення у 2012 р. (2188 процесів, приріст у порівнянні з 2007 р. – 54,19 %). Загалом незначне зростання спостерігається і в частці підприємств, що впроваджують інновації (приріст 18,26 %). Серед впроваджуваних технологій, скорочується частка маловідходних та ресурсозберігаючих, що є не досить позитивним явищем (у 2012 р. скоротились на 12,61% в порівнянні з 2007 р.). Хоч і збільшується кількість інноваційних видів продукції, освоєних у виробництві (приріст 34,72 %), все ж питома вага цієї реалізованої продукції в загальному обсязі промислової продукції протягом 2007-2012 рр. скоротилась на 50,75 % та склала лише 3,3 % у 2012 р.

Таблиця 3

Впровадження інновацій на промислових підприємствах 2007-2012 рр. [3]

Таким чином, хоч і зросла частка підприємств, що займаються інноваціями, і їхні витрати на інноваційну активність, проте ці процеси носять стихійний характер, де не прослідковується чіткої тенденції до зростання, та і приріст цей незначний. Також важливою проблемою є недостатній рівень фінансування за рахунок коштів державного бюджету та економічного стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності збоку держави.

Не відповідають завданням розвитку національної інноваційної системи й умови правової охорони інтелектуальної власності в Україні, не належним чином ведеться облік об’єктів права інтелектуальної власності та нематеріальних активів. Це є причиною низької патентної активності науково-промислового комплексу і того, що частка інтелектуальної власності та нематеріальних активів в основних фондах за бухгалтерськими документами вкрай низька. Нині в Україні немає чіткої системи у формуванні, розгляді й затвердженні в органах державної влади та управління програм державного рівня. При розробленні та  виконанні програм не витримуються типові стадії і процедури, основні принципи програмно-цільового управління: цільова спрямованість, комплексність, альтернативність та керованість програм. Проекти більшості програм соціально-економічного спрямування формуються на безальтернативних засадах, без проведення конкурсів та державної експертизи [8]. Все це становить перешкоди адекватному розвитку інноваційної сфери в країні.

Щодо пріоритетних сфер розвитку інноваційної активності, то в ЗУ "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" стратегічними пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки визначено наступні:

- освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

освоєння нових  технологій  високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів  та нанотехнологій;

- технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

- широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

- розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки [5].

Відповідно до перерахованих пріоритетних напрямів та визначених проблем розвитку інноваційної діяльності в Україні, для покращення ситуації та вирішення проблем необхідно вжити наступних заходів:

- впровадження ефективної державної інноваційної політики, в якій би узгоджувались темпи і пропорції розвитку науки, технологій і виробництва;

- вдосконалення механізму захисту прав інтелектуальної власності та процедур патентного захисту інновацій;

- забезпечення сприятливого клімату для створення власних наукомістких виробництв повного циклу шляхом використання різних форм державної підтримки;

- розвиток інноваційної інфраструктури шляхом покращення системи інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, сертифікації і впровадження розробок, підготовки і перепідготовки кадрів;

- забезпечення комерціалізації наукових результатів шляхом формування основ для ефективного партнерства державного та підприємницького секторів в інноваційній сфері;

- розширення міждержавного співробітництва в галузі наукових розробок та інноваційної діяльності, координації зусиль в питаннях розвитку пріоритетних для кількох держав напрямків [1];

- надання податкових пільг для наукомістких галузей і підприємств, а також субсидій та дотацій для малих і середніх підприємств для проведення і впровадження результатів НДДКР;

- надання пільг при придбанні та впровадженні нових технологій та дотацій для підвищення кваліфікації персоналу;

- підтримка венчурного бізнесу, що бере участь в інноваційних проектах;

- забезпечення прозорості під час відбору для реалізації інноваційних проектів, основних напрямів розвитку наукових досліджень [6].

Реалізація даних напрямків розвитку інноваційної діяльності в Україні дозволить значно підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.

Висновки. Отже, з вищенаведеного можна зробити висновок, що в інноваційна діяльність в Україні розвивається досить повільними темпами, що пов’язано насамперед з недосконалою державною політикою в даній сфері. Зокрема державі слід збільшити витрати на інноваційну сферу та надавати пільги та субсидії для впровадження інновацій, а також вдосконалити правову сферу захисту прав інтелектуальної власності та патентного захисту інновацій. В поєднанні з іншими також не менш важливими заходами стимулювання розвитку інвестиційної діяльності, все це може дати значний поштовх розвитку інноваційної сфери в України, що матиме вплив на вихід економіки країни з кризи, оскільки інновації, що тісно пов’язанні з інвестиціями в економіку, на даному етапі розвитку світового господарства, є одним із найголовніших факторів забезпечення економічного зростання.

Література:

1. Вівчар О. Й., Паранька Н. М. Інноваційна діяльність в Україні та напрямки її розвитку. / О. Й. Вівчар, Н. М. Паранька [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_9/183_WIW.pdf

2. Гриньова В.М. Інвестування: підручник / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. – К.: Знання, 2008. – 452 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/investuvannya/investuvannya_-_grinova_vm

3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/

4. Закон України "Про інноваційну діяльність" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-15

5. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

6. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pir.dp.ua/uploads/StrategizInnovRazvitiyaUkr.doc

7. Череп А. В., Носенко Д. К. Вплив інноваційного потенціалу на економічний розвиток Запорізького регіону. / А. В. Череп, Д. К. Носенко Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_Ekon/2010_1_1/110-114.pdf

8. Яковенко Р. В., Чернега А. М. Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та перспективи. / Р. В. Яковенко, А. М. Чернега [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/72.pdf    

Category: 2. Інноваційно-інвестиційний розвиток України та її інтеграція у світовий економічний простір | Added by: nikolaychuk
Views: 3319 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Світова економічна інтеграція та глобалізаційні процеси в ХХІ столітті [1]
2. Інноваційно-інвестиційний розвиток України та її інтеграція у світовий економічний простір [3]
3. Сталий розвиток регіонів: соціальні, економічні та демографічні аспекти [1]
4. Напрями забезпечення економічної безпеки виробничих систем та розвитку економічної дипломатії [0]
5. Економічні процеси і системи: моделі та інструменти забезпечення [2]
6. Управління конкурентним потенціалом промислових підприємств та умов розвитку конкуренції [0]
7. Розвиток теорії та практики управління підприємствами як виробничими економічними системами [2]
8. Проблеми підвищення конкурентоздатності персоналу підприємств за умов функціонування в рамках С [2]
Вимоги для участі в конференції [1]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz