Середа, 23.05.2018, 23:29
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВОДНОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
08.10.2015, 10:43

УДК 331.108.2

І.О.Леонтьєва

Науковий керівник к.е.н., доцент Т.О.Войченко

Київська державна академія водного транспорту

 імені гетьмана Петра Конашевича- Сагайдачного

 

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВОДНОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Дослідження висвітлює актуальні питання використання ефективного стратегічного управління персоналом воднотранспортного підприємства для досягнення значних показників виробництва.

 

Данное исследование освещает актуальные вопросы использования эффективного стратегического управления персоналом воднотранспортного предприятия для достижения значительных показателей производства.

 

The study highlights the use of current effective water-transport company strategic HR management, to achieve significant production performance.

 

Постановка проблеми. Стратегія управління персоналом підприємства є важливим багатоаспектним чинником в загальній системі управління воднотранспортним підприємством, завдяки якій підприємство досягає відчутних економічних показників.

Мета дослідження. Основною метою є можливість дослідити теоретичні питання стратегічного управління для  подальшого ефективного впровадження в практику управління підприємством.

Стратегічне управління є найважливішим сучасним фактором успішного виживання у конкурентній боротьбі на ринку товарів і послуг. Відсутність стратегії приведе до поразки у ринковій боротьбі. Стратегічне управління – це таке управління, яке, спираючись на людський потенціал, орієнтує організацію на гнучке регулювання своєї поведінки для досягнення конкурентних переваг на ринку і цілі у довгостроковому періоді.

Поняття «стратегічне управління» було введено у 60-70 роках 20 століття, для того щоб зробити розмежування між поточним управлінням на рівні виробництва і управління, яке здійснюється на вищому рівні. Розробкою питань стратегічного управління займалося багато авторів – І.Ансофф (1972), Шендол, Хаттен (1972), Ірвін (1974) та ін.

У 80-х роках у зв’язку з інтернаціоналізацію економіки країн, посиленням конкуренції на світових ринках в теорії управління організаціями відбулися зміни поглядів на загальну систему управління в цілому та на управління персоналом зокрема.

На зміну теорії, яка розглядала персонал як витрати, які треба скорочувати, з’явилась теорія управління людськими ресурсами. Ця теорія визначає, що персонал – це один із головних ресурсів фірми, яким треба грамотно управляти, створювати умови для його розвитку, вкладати у нього капітал. Персонал організації починає розглядатися як основний ресурс фірми, що визначає в першу чергу успіх діяльності всієї організації. Так, наприклад, із 14 принципів управління, запропонованих Анрі Файолем, більша частина має пряме відношення до управління людьми: винагорода персоналу, корпоративних дух як результат гармонії персоналу тощо [1.68].

Успіх управління персоналом воднотранспортного підприємства на сучасному етапі розвитку наукової думки визначається двома основними чинниками: здатністю підприємства чітко визначити, яка поведінка працівників потрібна для досягнення його стратегії, і можливістю застосовувати ефективні управлінські засоби для спрямування працівників на ефективну працю. Обидва завдання однаково важливі й складні, особливо в умовах ринкової трансформації економіки. Так, в якості тенденції розвитку світового менеджменту, можна виділити його виключно прагматичний характер, чітку практичну направленість на вирішення конкретних проблем [2, 10]. Автори практичної філософії управління об’єднали сучасні напрямки менеджменуа- стратегічне управління, ситуаційне управління, інтегрований розвиток керівника та організації, вмотивованої діяльності робітників та ін. [3].

У практичній діяльності українських воднотранспортних підприємств останнім часом дедалі ширше запроваджується стратегічне планування. При цьому при розробці стратегічних планів розвитку підприємства визначаються найважливіші пріоритети кадрової політики, завдання та напрямки їх досягнення. Таким чином, основні пріоритети кадрової політики підприємства на певний тривалий період є важливим компонентом стратегічного плану розвитку підприємства. В стратегічному плані воднотранспортного підприємства визначаються такі складові кадрової політики, як визначення якісного складу персоналу, критеріїв підбору співробітників, структури і штатного розкладу підприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників.

Для більш чіткої організації системи управління персоналом на воднотранспортному підприємстві розробляють концепцію управління персоналом, шо деталізує напрямки кадрової політики, які прийняті в стратегічному плані розвитку підприємства.

Стратегія управління персоналом - це плани, напрямки дій, послідовність прийнятих рішень і методи, що дозволяють дати оцінку, провести аналіз та розробити ефективну систему впливу на персонал для реалізації стратегії розвитку організації. Мета стратегічної концепції управління персоналом воднотранспортного підприємства - створення перспективної системи, що ґрунтується  не тільки на адміністративних методах, а і на економічних стимулах і соціальних гарантіях, орієнтованих на зближення інтересів працівника з інтересами підприємства в досягненні високої продуктивності праці, підвищенні ефективності виробництва, одержанні найвищих економічних результатів діяльності підприємства.

Основу концепції управління персоналом воднотранспортного підприємства складають:

- розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом;

- урахування роботи з персоналом на всіх рівнях стратегічного планування підприємства;

- впровадження нових методів і систем навчання та підвищення кваліфікації персоналу;

- визначення та проведення скоординованої єдиної тарифної політики й оплати праці;

- розробка і застосування на підприємстві економічних стимулів і соціальних гарантій;

- розробка заходів щодо соціального партнерства.

Найважливішими особливостями сучасного процесу вдосконалення управління персоналом є наступні:

- розширення повноважень виконавців на місцях і зміна форми контролю;

- спільне прийняття виробничих рішень і створення атмосфери довіри на підприємстві;

- розвиток механізмів планування кар'єри для керівників різних рівнів;

- комплексне бачення проблем і цілісний підхід до людських ресурсів у взаємозв'язку зі загальними стратегічними установками підприємства;

- створення корпоративної культури.

При всій різноманітності підходів до формування стратегічної концепції управління персоналом воднотранспортного підприємства важливо виділити найбільш ефективні засади:

- залучити потрібні для досягнення її цілей людські ресурси, тобто здійснює підбір і ранжування співробітників;

- проведення навчання своїх працівників;

- здійснення оцінки участі кожного із працівників у досягненні існуючих перед підприємством цілей та додаткових завдань;

- узгодження форм винагородження своїх співробітників, тобто компенсація витрати часу, енергії, інтелекту в досягненні цілей підприємства.

Стратегія управління персоналом воднотранспортного підприємства виробляється з урахуванням як інтересів керівництва організації, так і інтересів її персоналу. Стратегія управління персоналом передбачає:

-  визначення цілей управління персоналом, тобто при прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (ухвалена стратегія управління персоналом), так і потреби та інтереси працівників (гідна оплата праці, задовільні умови праці, можливості розвитку і реалізації здібностей працівників і т.п.);

- формування ідеології та принципів кадрової роботи, тобто ідеологія кадрової роботи повинна бути відображена у вигляді документа і реалізуватися в повсякденній роботі усіма керівниками структурних підрозділів організації починаючи з керівника організації.;

- визначення умов для забезпечення балансу між економічною і соціальною ефективністю використання трудових ресурсів в організації.

- забезпечення економічної ефективності в галузі управління персоналом означає оптимальне використання персоналу для досягнення цілей підприємницької діяльності організації (наприклад, збільшення обсягів виробництва) при обмеженості відповідних організації трудових ресурсів.

При формуванні стратегії управління персоналом в організації необхідно враховувати положення прийнятої загальної стратегії діяльності організації, що передбачає:

1) визначення цілей управління персоналом.;

2) формування ідеології і принципів кадрової роботи, тобто ідеологія кадрової роботи повинна бути відображена у вигляді документу і реалізовуватись у роботі усіма керівниками структурних підрозділів організації.

Дуже важливим є той факт, що на сторінках преси та в навчально- методичній літературі вже активно з'вляються публікації про характерні особливості нашої ментальності та їх впливу на становлення вітчизняного менеджменту [4, 61].

Висновок. Таким чином, система управління персоналом сучасного воднотранспортного підприємства є підсистемою загальної системи управління підприємством, інтегрованою в неї та спрямованою на вирішення загальних цілей організації. Кадрова політика передбачає в першу чергу формування стратегії управління персоналом підприємства, яка враховує перспективну стратегію його розвитку.

Одержання економічної ефективності у галузі управління персоналом воднотранспортного підприємства визначає використання персоналу для досягнення цілей підприємницької діяльності організації (збільшення обсягів виробництва та інше) при обмеженості відповідальних трудових ресурсів.

Соціальна ефективність забезпечує реалізацію системи заходів, спрямованих на задоволення соціально-економічних очікувань, потреб та інтересів працівників воднотранспортного підприємства.

 

Література

  1. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.- М.: дело, 1992.
  2. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учеб.пособие.- 2-е изд., испр.- К.: МАУП, 2002.- 192 с.
  3. Санталайнен Т., Воутилайнен Є. Управление по результатам.- М.: Прогресс, 1993.
  4. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: Цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник.- К.: ІЗМН, 1996.

 

Category: 6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. | Added by: olrebak
Views: 175 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 55
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018
    Hosted by uCoz