Середа, 23.05.2018, 23:17
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗРОСТАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ
08.10.2015, 11:16

УДК : 332.142:339.137.2

Животченко В.В.

Науковий керівник: д.е.н., професор Левкіна Р.В.

Харківський національний університет сільського господарства

імені Петра Василенка

 

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗРОСТАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ

 

В статті проведено аналіз рівня конкурентоспроможності регіонів України та визначено ті, що характеризуються найвищими та найвищими показниками. Зроблено висновок про можливість зростання рівня конкурентоспроможності економіки країни на зовнішніх ринках тільки за умов використання наявних та потенційних конкурентних переваг регіонів.

 

В статье проведен анализ уровня конкурентоспособности регионов Украины и определены те, которые характеризуются высокими и самыми высокими показателями. Сделан вывод о возможности роста уровня конкурентоспособности экономики страны на внешних рынках только при использовании имеющихся и потенциальных конкурентных преимуществ регионов.

 

The article analyzes the competitiveness of Ukraine's regions and identifies those that are characterized by the highest performance and highest. The conclusion about the possibility of increase in the economy's competitiveness in foreign markets only if the use of existing and potential competitive advantages of the regions.

 

Постановка проблеми. Останнім часом тема зниження рівня конкурентоспроможності України як держави активно обговорюється науковцями різних рівнів. Проте визначення стратегічних напрямів розвитку країни не надало одностайного висновку про формування механізму реалізації даної стратегії. З точки зору науковців, до якої ми також приєднуємося, одним з найбільш впливових складових підвищення загальної конкурентоспроможності країни є зростання конкурентоспроможності її регіонів. Регіони України в такому разі розглядаються в якості міжнародних суб`єктів, що приймають участь у міжнародному поділі праці. Тому можна зазначити, що тема наукового дослідження є актуальною та своєчасною.

Мета дослідження полягає у визначенні регіонів України з найвищим рівнем конкурентоспроможності та доведення тези про вплив їх на рівень конкурентоспроможності країни.

Основний матеріал дослідження.

Як економічна категорія, конкуренція - це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з продажем цієї продукції, виконаних робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам. Відповідно, конкурентоспроможність - це властивість об'єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку . Відштовхуючись від розуміння конкурентоспроможності, як зумовленої економічними, соціальними і політичними факторами позиції країни або товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринках, що за умов відкритої економіки може визначатися і як здатність країни (підприємства) протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках інших країн, під конкурентоспроможністю регіону слід розуміти його здатність в умовах глобальної конкуренції на основі ефективного використання наявних традиційних і створення унікальних ресурсів локального розвитку стимулювати підвищення продуктивності виробництва та рівня життя місцевого населення і, відповідно, забезпечувати високий конкурентний статус у геоекономічному просторі в довгостроковій перспективі [2].

Однак, потрібно зазначити, що так само як сьогодні відсутнє єдине визначення поняття міжнародної конкурентоспроможності регіону, так і відсутнє єдине бачення різнорівневої конкуренції за участю регіонів. Можна стверджувати, що конкуренція регіону на зовнішніх ринках є вершиною багатопланового процесу участі регіону в економічній діяльності. Зокрема слід говорити про такі рівні конкуренції: конкуренція між окремими регіонами в межах однієї держави; конкуренція між окремими регіонами країни та сусідніми закордонними регіонами (транскордонна конкуренція); конкуренція регіону з іншими країнами у складі держави (міжнародна конкуренція). У літературі зустрічається наступний поділ при вивченні конкурентоспроможності різних суб`єктів конкуренції: мікрорівень (конкретні види продукції, виробництва, підприємства); мезорівень (регіони, галузі, корпоративні об'єднання підприємств і фірм конгломеративного типу); макрорівень (країни, народногосподарські комплекси) . Аналогічно до поданого поділу можна розглядати і поняття конкурентоспроможності регіону: мікрорівень (рівень країни, де знаходяться дані регіони); мезорівень (транскордонна конкуренція регіонів); макрорівень (міжнародний рівень конкуренції регіонів) [1].

Очевидно, що на кожному з цих рівнів можуть використовуватись різні критерії для оцінки конкурентоспроможності. Але існують і загальні критерії, за якими можна здійснити оцінку конкурентоспроможності регіону: наявність достатньої кількості працездатного населення та висококваліфікованої робочої сили; ефективність використання наявних у регіоні ресурсів; інтенсивність залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; конкурентоспроможність продукції підприємств регіону;

- рівень розвитку ринкової та соціальної інфраструктури; рівень розвитку інфраструктури, що обслуговує зовнішньоекономічну діяльність; наявність у регіоні зовнішньо орієнтованих підприємств та рівень їх розвитку; законодавча база зовнішньоекономічної діяльності країни; законодавча база інвестиційної та інноваційної діяльності країни[3] .

Очевидно, що лише деякі з них стосуються міжнародної конкурентоспроможності регіонів. Водночас не буде правильним визначати рівень міжнародної конкурентоспроможності регіону лише за цими показниками, адже це поняття є комплексним і відбиває усі складові «успішності» регіону.

Наразі регіони та інші регіональні утворення перетворилися на самостійних гравців світового ринку. Окремі регіони певних держав, що володіють не тільки потужною ресурсною базою, а й ефективною системою управління, наразі представляють свої країни на міжнародному рівні.

У 2013 році істотно змінилася п'ятірка лідерів національного рейтингу конкурентоспроможності регіонів України. Одеська область, обігнавши Донецьку і Дніпропетровську області, посіла третє місце. При цьому лідерські позиції втратила Київська область і вже не присутня в першій п'ятірці рейтингу, про це було зазначено у Звіті про конкурентоспроможність регіонів України (2013), який підготовлено Фондом Ефективного управління за підтримки Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ).

Відповідно даних Звіту про конкурентоспроможність регіонів України, оцінка всіх регіонів була вищою. Особливо хотілося відзначити такі: Хмельницька область - переміщення на 7 позицій у рейтингу, Одеська та Рівненська області - на 5 позицій. В той же час, кілька областей України втратили свої позиції: Луганська та Миколаївська області - на 8 позицій вниз, а Волинська - на 5 позицій у загальнонаціональному рейтингу [ 4].

В результаті, нова п'ятірка лідерів у 2013 р. виглядала таким чином: м. Київ, Харківська область, Одеська, Донецька і Дніпропетровська області. Як і раніше, це великі регіони з добре розвиненою інфраструктурою і системою вищої освіти, технологічно підготовлені, з розвиненим бізнесом та інфраструктурою для створення та використання інновацій. Нажаль, п'ятірка регіонів, що закінчують рейтинг, в цілому залишилася колишньою: Чернігівська, Тернопільська, Житомирська, Херсонська та Кіровоградська області. Винятком є Херсонська область, яка покинула останнє місце в рейтингу. Безумовна така ситуація не могла не вплинути на рівень міжнародної конкурентоспроможності даних регіонів та України вцілому. Порівняно з країнами світу, лідер українських регіонів м.Київ займає 51-е місце серед 148 країн, і знаходиться на рівні таких країн як Латвія, Казахстан, Італія. Рівень Кіровограда, що є останнім у національному рейтинзі, відповідає 99-му місцю у світі на рівні Нікарагуа і Сальвадору. Що стосується окремих складових індексу конкурентоспроможності, рівень розвитку інституцій в регіонах України традиційно є стримуючим фактором для зростання конкурентоспроможності, особливо це актуально для лідерів рейтингу. Наприклад, Київ три роки поспіль займає останнє місце за цією складовою, і знаходиться на 104-му місці в глобальному рейтингу 148 країн (рівень країни Кот-д'Івуар). Натомість вищу оцінку отримала Хмельницька область - 68-е місце в глобальному рейтингу, що відповідає рівню Грузії. Концентрація великого та високоефективного бізнесу позитивно вплинула на рейтинг 2013 р. Донецької області: по ефективності корпоративного управління оцінка регіону була вищою, ніж для Швейцарії, Канади та США, і відповідала 11-му місцю у рейтингу 148 країн світу.

За складовою інфраструктури всі регіонів країни мали високі оцінки щодо якості залізничної інфраструктури і низькі відносно автодоріг, інфраструктури портів і повітряних перевезень. Так Харківська область за якістю залізничної інфраструктури займає 11 місце в глобальному рейтингу, що відповідає рівню Нідерландів. Що стосується столиці, то інфраструктура залишається її конкурентною перевагою не тільки серед регіонів України, але й у порівнянні із 148 країнами світу - за підсумками 2013 року Київ має рейтинг значно вище середнього по Україні, і займає 32-е місце у світі. Найгірший рівень її має Тернопільська область, що відповідає 101-му місцю у світовому рейтингу (рівень Румунії та Албанії) [5].

Однак наразі далеко не кожен регіон України має необхідну ресурсну базу та ефективну управлінську структуру і, як наслідок, характеризується низькими показниками навіть порівняно із сусідніми регіонами. Саме даними аргументами підтверджується актуальність теми дослідження та логічно визначається висновок про вплив регіональної конкурентоспроможності як здатності регіону розвивати та захищати свої конкурентні переваги на рівень конкурентоспроможності країни.

Висновки. Набуття регіоном статусу високо конкурентоспроможного на світовому рівні повинно починатися з підвищення рівня конкурентопроможності в межах національної економіки. Для цього органи місцевого самоврядування повинні спрямовувати свої зусилля на те, щоб усі критерії конкурентоспроможності регіону були високими на загальному національному рівневі, а після цього - і на міжнародному. Такий підхід дозволить аналізувати і вдосконалювати більш адресні щодо регіону чинники зростання міжнародної конкурентоспроможності. Використання наявних та потенційних конкурентних переваг дозволяє регіонам не лише зміцнювати власний конкурентний статус, а й сприяти підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки країни на зовнішніх ринках.

Література

1. Брикова І. Концепція міжнародної конкурентоспроможності національного регіону та її практичний вимір / І. Брикова // Міжнародна економічна політика. - № 4. - 2006. - С. 29-53.

2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р.А.Фатхутдинов. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с.

3. Федак Т.В. Регіональні фактори забезпечення конкурентоспроможності продукції/Т.В. Федак// Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Львів. - 2001. - 19 с.

4. Всесвітній Економічний Форум http://www.weforum.org.

5. Інститут стратегії і конкурентоспроможності http://www.isc.hbs.edu/.

 

 

 

Category: 5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п | Added by: olrebak
Views: 328 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 55
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018
    Hosted by uCoz