Субота, 16.12.2017, 04:12
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед

СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА
13.10.2015, 16:45

УДК 658

Ю.Ю. Чайковський

Науковий керівник д.е.н., професор В.М. Нижник

Хмельницький національний університет

 

Світовий досвід та вітчизняна практика регулювання банкрутства

 

В статті здійснено порівняльний аналіз систем регулювання банкрутства в країнах з розвинутою економікою. Розглянуто українську законодавчу базу регулювання банкрутства підприємств.

 

В статье осуществлен сравнительный анализ систем регулирования банкротства в странах с развитой экономикой. Рассмотрены украинскую законодательную базу регулирования банкротства предприятий.

 

In the article the comparative analysis of regulating bankruptcy in developed economies. Considered Ukrainian legislative base regulating bankruptcy.

 

 

Постановка проблеми. Потреби сьогодення вимагають інтеграції до сучасного світового політичного і економічного простору. Перебудова державної економіки з планової на ринкову потребує невідкладних змін до самої сутності банкрутства, його перебудови та трансформацій. Україна, спрямовуючи зусилля та прагнучи бути державою з ринковою економікою, стикається з проблемами, пов’язаними з кризовими явищами, що притаманні країнам, які функціонують у рамках ринкової моделі розвитку. Ці країни мають багаторічний значний досвід регулювання банкрутства в складних умовах, подолання кризових явищ та створення механізмів превентивного попередження та захисту від їх наслідків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти інституту банкрутства знайшли відображення у наукових працях Е. Альтмана, І.А. Бланка, А.П. Градова, В.В. Ковальова,                          Л.О. Лігоненко, Г.В. Савицької, Л.С. Ситника, О.О. Терещенка, М.І. Тітова, З.Є. Шершньової та інших вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Незважаючи на досить широкий спектр наукових розробок у даній сфері, на сучасному етапі не всі аспекти цієї багатогранної і складної проблеми з’ясовано та обґрунтовано.

Мета дослідження. Метою статті є систематизація та узагальнення досвіду провідних країн світу щодо регулювання банкрутства підприємств.

Основний матеріал дослідження. Банкрутство у світовій практиці прийнято розглядати як позитивне явище, що сприяє виключенню з ринкових відносин неконкурентоздатних підприємств. Регулювання неспроможності динамічно розвивається в індустріальних країнах, при цьому економіка держави диктує необхідність постійного відновлення відповідних норм [1, с.9]. На відміну від недосконалого правового забезпечення України, законодавча база країн з розвинутою економікою протягом часу змінюється з метою розробки норм, що попереджають можливість виникнення несанкціонованих банкрутств.

Слід зазначити, що банкрутство є одним з небагатьох інститутів, у формуванні якого беруть участь всі країни світу. Тому його історію можна вивчати не тільки в часі, а й у просторі. Порівняльний аналіз систем регулювання банкрутства в країнах з розвинутою економікою можна провести за наступними напрямками (табл. 1):

  • спрямованість концепції регулювання банкрутства; її основний зміст; основні правові інструменти регулювання банкрутства;
  • можливість оздоровлення суб’єктів господарювання, передбачена законодавчою базою, та формування плану оздоровлення;
  • органи, що регулюють банкрутство, їхня компетенція й функції [2].

Таблиця 1

Порівняльний аналіз закордонних та вітчизняної систем регулювання банкрутства

Країна/спрямованість концепції

Основний зміст концепції

Правові інструменти регулювання банкрутства

Франція/продебіторська

Зберегти діюче підприємство, робочі місця; задовольнити ви­моги кредиторів

Спостереження при перших ознаках банкрутства Ліквідація

Великобританія/прокредиторська

Мінімізація втрат для платоспроможної сторони

Світова угода. Ліквідація

Німеччина/прокредиторська

Максимальне задоволення вимог кредиторів

Конкурсне виробництво. Ліквідація

США/продебіторська

Реорганізація переважніше ліквідації

Реорганізація. Ліквідація

Італія/продебіторська

Оздоровлення підприємств з метою підвищення рівня зайнятості

Контрольоване управління. Примусова ліквідація органів управління

Чехія/прокредиторська

Задоволення вимог кредиторів

Конкурсне виробництво. Ліквідація

Росія/продебіторська

Оздоровлення підприємств з метою оздоровлення економіки

Спостереження і санація. Ліквідація

Україна/продебіторська

Оздоровлення підприємств з метою оздоровлення економіки

Досудова і судова санація. Розпорядження майном боржника. Ліквідація

Узагальнюючи та порівнюючи особливості функціонування інститутів банкрутства в різних країнах, європейські експерти умовно розподілили їх на радикально прокредиторські, помірно прокредиторські, нейтральні, помірно проборжниковські і радикально проборжниковські. Розглядаючи ці групи, можна відзначити, що у перших двох градаціях превалюють інтереси кредиторів, у двох останніх – боржника. Інститути таких країн, як Росія та Великобританія належать до радикально прокредиторскої групі, а інститути США, Франції, Японії – до радикально проборжниковської.

Не зважаючи на особливості антикризової політики, важливим критерієм неспроможності є можливість реабілітації боржника. При цьому, в різних країнах існують різні підходи щодо цього поняття. Так у Франції та США мова йде про реабілітацією підприємства-боржника, а у Німеччині та Японії про реабілітацією його бізнесу. Реабілітація підприємства-боржника досягається шляхом знаходження компромісів, проведення реорганізаційних заходів. Реабілітація бізнесу має на увазі збереження виду діяльності, ділових зв’язків, робочих місць, персоналу.

Таким чином, дослідивши світовий досвід розв’язання проблеми банкрутства підприємств, можна виокремити два підходи до цієї проблеми. Перший – це ліквідація підприємства, другий – реорганізація. Слід зазначити, що попри все, другий підхід домінує. І світова практика дедалі частіше дає можливість боржникові реабілітуватися.

Українська законодавча база схожа із французьким законодавством «по загальній спрямованості: збереження підприємства. Але не за всяку ціну, тому що в нас тільки права кредиторів захищені законом» [1].

У Законі України «Про банкрутство», який був прийнятий 14 травня 1992 р., банкрутство визначалось як пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього термін подані до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом [3].

Після введення в дію 1 січня 2000 р. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сфера досліджень сутності банкрутства значно розширилась: вітчизняні науковці почали звертати увагу на проблему диференціації економічної та правової сторін цього поняття. Відповідно до цього Закону банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність -неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності [4]. В Україні критерієм неспроможності є неможливість задоволення вимог кредиторів протягом трьох місяців на суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Чинний сьогодні Закон передбачає виконання триєдиної задачі. По-перше, припинення непродуктивного використання виробничих потужностей. По-друге, запобігання розбазарюванню майна неплатоспроможних підприємств. По-третє, задоволення вимог кредиторів.

Отже, коли Україна розпочала будувати ринкову економіку, вона зіткнулася з проблемою вибору політики у сфері банкрутства, спрямованої на ліквідацію боржника чи на його фінансову санацію. Пріоритетність санації над ліквідацією боржника є ідеологією законодавства про фінансову неспроможність у Франції. Можливість фінансового оздоровлення передбачена введеним в 1999 р. новим законодавством про фінансову неспроможність у Німеччині [5].

Висновки. Узагальнюючи досвід діяльності спеціально створених державних органів з питань банкрутства та фінансової неспроможності США, Канади, Австралії, Швеції, Нідерландів свідченням доцільності діяльність таких органів і необхідним інститутом при проведенні процедур банкрутства. Однак, в залежності від політики держави, структури органів управління та їх функцій, країна може і не мати спеціального державного органу з питань банкрутства і доволі результативно реалізовувати відповідну діяльність. До таких країн належить Італія, Німеччина, Нідерланди, Франція, Бельгія.

Отже, вітчизняні підприємства можуть уникнути банкрутства шляхом адаптації світового досвіду під умови господарювання країни, що сприятиме збереженню поточного стану розвитку підприємства, недопущенню загострення кризи, виведенню підприємства із кризового стану, уникнення ліквідації підприємств, які перебувають на межі юридичного банкрутства, усуненню наслідків кризи та недопущенню її повторного прояву.

 

Література:

 

  1. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии / В.В. Степанов. – М. : Статут, 1999. – 239 с.
  2. Продиус И. П. Формирование стратегии предотвращения банкротства на предприятии: монография / И. П. Продиус, А. А. Дорошук. – Одеса: Из-во Одесского юридического института НУВД, 2003. – 136 с.
  3. Про банкрутство: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/2343-12/ed19920514
  4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 42-43. – С. 378-425. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

 

Category: 4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед | Added by: olrebak
Views: 463 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz