Понеділок, 11.12.2017, 06:44
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЙ
27.10.2015, 09:27

УДК

А.О. Магдіна

Науковий керівник к.е.н, доцент Д.М. Васильківський

Хмельницький національний університет

 

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Проаналізовано роль організаційних чинників у міжнародному бізнесі, організаційну структура міжнародних корпорацій та управління міжнародними корпораціями.

 

Проанализирована роль организационных факторов в международном бизнесе, организационная структура международных корпораций и управления международными корпорациями.

 

The role of organizational factors in international business, organizational structure and management of international corporations, international corporations were analyzed.

 

Постановка проблеми. Після розроблення планів і прийняття відповідних управлінських рішень процес досягнення цілей залежить від організації. Організаційний фактор включає структури управління, взаємозв'язки між різними її ланками і працівниками, розподіл функцій і влади, встановлення повноважень і відповідальності кожного співробітника.

Мета: проаналізувати організацію міжнародних операцій.

Структура управління відображає форму, упорядкування суб’єкту управління, спосіб його внутрішньої організації, зв’язки елементів суб’єкту між собою (упорядкованість, підпорядкування окремих елементів управлінського апарату), що дозволяє виконувати необхідні функції управління.

Організаційна структура підприємства – це органічне поєднання організаційної структури управління і структури виробництва. Структура будь- якого підприємства відображає упорядковане розміщення його елементів і форму їх взаємозв’язків. Організаційна структура необхідна для управління різними областями діяльності підприємства, а аналіз переваг і недоліків різних підходів до побудови системи управління дозволяє зробити правильний вибір на користь конкретної організаційної структури з урахуванням стану ринку і стратегії підприємства. В залежності від двох основних типів умов підприємницької діяльності підприємства (стабільних і змінних) ефективними можуть бути традиційні або ринкові організаційні структури [1].

Традиційні – поділяються на лінійні, функціональні і змішані.

Ринкові – виникають з розвитком ринкових відносин при підвищенні нестабільності умов функціонування фірм, компаній, галузей і їх прагнення пристосуватись до нових умов.

Вид організаційної структури залежить від ряду факторів. Наприклад, велику роль відіграє розмір фірми і розмір бізнесу. Буває, що у крупній організації діяльність в основному зосереджена в одній або декількох галузях. Частина організацій працює безпосередньо на задоволення потреб широких верств населення, частина, навпаки, має справу в основному з іншими крупними фірмами, перші діють в географічно обмежених регіонах, інші – майже у всіх країнах світу. Організаційна структура повинна максимально відповідати цілям і задачам підприємництва.

Для визначення якості організаційних структур будь-якого типу найважливішими є наступні характеристики:

- системний підхід;

- оптимальне поєднання централізованого керівництва і самоуправління на місцях;

 - чітке визначення функцій, обов’язків і прав кожної із складових частин структури;

- максимальне скорочення часу проходження інформації від вищого керівництва до безпосередніх виконавців;

- створення механізму швидкого реагування організації на зміни у виробництві і попиті на випущену продукцію;

- надання повноважень на рішення питань у кожному конкретному випадку тому підрозділу, яке володіє найбільшою інформацією з даного питання;

- широке застосування колективних форм організації управління;

 - пристосування окремих підрозділів апарату управління до всієї системи і системи в цілому до зовнішнього середовища [2].

Підприємець, який хоче вийти на зарубіжні ринки з якимось одним або декількома видами нової продукції, як правило вводить посаду управляючого з експорту, який підпорядковується керівнику відділу маркетингу.

Компанії, які значно збільшили обсяг продаж на зарубіжних ринках, почнуть вивчати можливість створення у відповідних країнах своїх виробничих потужностей. Але частка зарубіжних продаж у загальному обсязі реалізованої продукції може залишатись відносно невеликою. Керівник зарубіжної виробничої філії підпорядковується віце-президенту або президенту всієї фірми. При цьому центральне керівництво фірми надає допомогу своїм зарубіжним філіям у питаннях виробництва, маркетингу, фінансових і людських ресурсів [2].  

У наслідок подальшого зростання ділової активності фірми на міжнародних ринках вона звичайно створює спеціальне міжнародне відділення. Функції, що забезпечують діяльність фірми на зарубіжних ринках, концентруються у цьому підрозділі. Вводиться посада керівника такого підрозділу, який підпорядковується президенту фірми. Як правило такий керівник має досить широкі повноваження у всіх функціях і видах діяльності зарубіжних філій.

Особливість дивізіональних структур полягає у значній автономності окремих відділень (дивізій), які об’єднуються між собою у великі глобальні підрозділи ТНК. У свою чергу, кожне відділення може мати продуктову, функціональну структуру, орієнтовану на споживача.

Переваги:

 - місцева відповідальність нижнього рівня;

- наголос на локальні ринки і проблеми;

- поліпшення координації в регіоні;

- використання переваги економічної локалізації операцій;

- кращі комунікації;

- "обличчям до обличчя" з місцевим персоналом і проблемами;

 - забезпечення чіткого вимірювання рівня підготовки для лінійних менеджерів.

Недоліки:

- потреба значної кількості осіб із даними лінійних менеджерів;

 - утруднення центрального більш економічного обслуговування (персонал, закупівлі та ін.) і прагнення забезпечення такими послугами на регіональному рівні;

- ускладнення контролю для вищого менеджменту.

Два найбільш поширені типи глобальних структур – це:

- глобальна продуктова структура;

 - глобальна функціональна структура та глобальна регіональна структура [3].  

Глобальна продуктова структура найбільше підходить для тих фірм, у яких відмінності між випущеними видами продукції мають більше значення, ніж різниця між регіонами, в яких їх продають. Відмінності у продукції часто обумовлюються тим, що фірма виробляє широку гаму виробів, які потребують різних технологій. Крім того, відмінності у продукції можуть проявлятись тому, що методи маркетингу мало відповідають каналам реалізації цієї продукції. Якщо структурувати організацію за випущеною продукцією, то набагато легше досягти необхідної технологічної і збутової спеціалізації і координації.

Зв’язки між працівниками в межах проектів вагоміші, ніж у межах підрозділів. І це цілком зрозуміло, бо саме проекти і є результатом діяльності фірми, а основні підрозділи постачають для кожного проекту відповідних фахівців.

Переваги:

- орієнтованість на результат;

- утримання професійної орієнтації;

- точне визначення відповідальності за продуктовий прибуток.

Недоліки:

- конфлікт в організації через розподіл влади;

- загроза виникнення суперечностей у керівництві;

- потреба у менеджерах, що ефективно керують людськими ресурсами.

Керувати персоналом – насамперед означає приймати робот, виконану іншими, і впливати на перебіг її виконання.

Ключові функції керівника:

 - визначати завдання, тобто "давати" працівникові роботу;

- нагляд – домагатися від працівника виконання роботи;

 - забезпечення – створення умов, за яких працівник прагнутиме виконати роботу вчасно і добре;

- консультування, коригування дій, звільнення [4].

Висновки. Організаційна структура  - це всеосяжна схема взаємоповязаних структурних компонентів і їх конфігурація, що використовуються для управління діяльністю в масштабах всієї корпорації. Вибір підходящої організаційної структури компанії залежить від її розміру, прийнятої стратегії, використовуваних технологій, зовнішніх економічних умов, а також від культурних особливостей тих країн, де компанія веде бізнес. Крім того, організаційна структура компанії являє собою базовий засіб реалізації стратегії, якої дотримується компанія, а також є основним інструментом досягнення поставлених цілей.

Формування підходящої організаційної структури компанії забезпечує виконання наступних завдань:

-  розподіл ресурсів компанії;

-  розподіл посадових обов'язків між працівниками компанії;

- інформування працівників про правила і процедури, прийняті в компанії, а також про те, якої ефективності компанія очікує від своїх працівників;

-  збір і передачу інформації, яка використовуефективного організаційного контролю [4].

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Дениелс, Радеба Ли. Международный бизнес: внешняя среда и международные операции. Пер. з англ. – К.: Вид-во Європ. ун-ту фін., інформ. ситем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 452 с.

2. Козырев В.М. Основы современной економики: учебник. – М.: Финансы и статистика., 1998. – 368 с.

3. Мировая економика: введение во внешнеэкономическую деятельность: уч. пособие / Под ред. Шуркалина А.К., Цыпина Н.С. – Львів.: Логос, 2000. – 248 с.

4. Солон А. Тайны бизнеса. – К.: УФИМБ. 1997. – 320 с.

Category: 4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед | Added by: olrebak
Views: 305 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz