Понеділок, 11.12.2017, 04:46
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків

МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
22.10.2015, 15:11

УДК

В.С. Орлова

Науковий керівник к.е.н, доцент Д.М. Васильківський

Хмельницький національний університет

 

МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

Визначено поняття міжнародного фінансового менеджменту та світової валютної системи, завдання фінансового менеджера, розглянуто основні концепції міжнародних валютних ринків, способи мінімізації валютних ризиків та фінансування імпортерів.

 

Определено понятие международного финансового менеджмента, мировой валютной системы, задачи финансового менеджера, рассмотрены основные концепции международных валютных рынков, способы минимизации валютных рисков и финансирование импортеров.

 

The concept of international financial management, global monetary system, financial management tasks, the basic concept of international currency markets, ways of minimization currency risks and financing importers.

 

Постановка проблеми. У сучасній економіці фінансові потоки є основним об'єктом управління на будь-якому підприємстві, оскільки кожне господарське рішення прямо чи опосередковано пов'язані з рухом грошових коштів. Ключова роль фінансових ресурсів в ринковій економіці обумовлює необхідність виділення функцій управління ними в самостійну сферу діяльності – фінансовий менеджмент. 

Мета дослідження: визначити суть та ключові поняття міжнародного фінансового менеджменту, охарактеризувати валютно-фінансове середовище, дослідити фінансовий менеджмент міжнародної фірми, валютний ризик і стратегії його хеджування, а також проаналізувати фінансування зовнішньої торгівлі.

Основний матеріал дослідження. Міжнародний фінансовий менеджмент – це система економічних рішень, що виникають з приводу реалізації фінансового менеджменту в умовах інтернаціоналізації господарської діяльності фірми.

Міжнародний менеджер, приймаючи рішення, повинен орієнтуватись в особливостях валютно-фінансового середовища, в якому працює фірма, уявляючи, як воно впливає на процес прийняття рішень в компанії, часто спонукаючи змінювати способи, якими оцінюють і порівнюють альтернативні способи дії.

Світова валютна система – історично сформована форма організації валютних відносин країн, що закріплена міжурядовими домовленостями.

Основними конструктивними елементами валютної системи є:

  1. міра вартості вивезеного із країни багатства;
  2. спосіб установлення валютного курсу;
  3. валютні ринки;
  4. міжнародні організації, регулюючі валютну діяльність країн.

Діюча світова валютна система була організаційно оформлена на Ямайці у 1976 р. і носить назву Ямайської. Ямайська валютна система є поліцентричною. У ній роль ведучої валюти не закріплено ні за однією національною валютою світу. Мірою вартості вивезеного із країни багатства може бути будь-яка ВКВ.

Сучасна валютна система побудована на базі плаваючих валютних курсів. Центральні банки країн не зобов’язані втручатись у роботу валютних ринків для зміни курсу своїх валют.

Основні концепції міжнародних валютних ринків:

1. Теорія паритету купівельної спроможності валюти. Знаходження умов паритету здійснюється за допомогою економіко-математичного апарату і є необхідним для виявлення взаємозв’язку між основними індикаторами  валютного ринку і на базі цього пошуку найоптимальніших шляхів для інвестування капіталу.

2. Теорія паритету відсоткових ставок. Дана теорія пов’язує між собою величину форвардного курсу і рівень відсоткових ставок за депозитами у країні. У відповідності з цією теорією високі (низькі) відсоткові ставки в умовах рівноваги повинні покриватись форвардним дисконтом (або премією) по валюті.

3. "Ефект Фішера". Даний ефект зв’язує відсоткові ставки з інфляцією у розглядуваних країнах.

4. "Міжнародний ефект Фішера". За допомогою даного ефекту здійснюється перехід від відсоткових ставок до валютних курсів.

5. Теорія незміщеного форвардного курсу. Відповідно даної теорії, ніхто не дасть більш точного прогнозу майбутнього спот-курсу, ніж сам валютний ринок [1].

Фінансовий менеджер постійно вирішує протиріччя, що виникають між цілями підприємства і фінансовими можливостями їх реалізації.

Головна задача міжнародного фінансового менеджменту полягає у оцінці короткострокових і довгострокових активів і зобов’язань фірми у часовому і просторовому використанні міжнародних ринків.

Джерела короткострокового фінансування міжнародної фірми поділяються на 2 основні групи:

- внутрішні джерела фінансування;

- зовнішні джерела фінансування.

Довгострокове фінансування компанії здійснюється в двох основних видах:

- від інвесторів (через купівлю акцій і облігацій);

- від кредиторів (у формі банківського кредиту або купівлі довгострокових цінних паперів – облігацій).

У свою чергу, міжнародне фінансування поділяється на іноземне і євровалютне в залежності від типу взаємовідносин резидент-нерезидент і тієї валюти, яка надається.

За джерелами довгострокове фінансування компанії поділяються на внутрішнє і зовнішнє.

Внутрішніми джерелами довгострокового фінансування компанії є накоплені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій. Основою нетто-грошових потоків є нерозподілений прибуток і накоплена амортизація.

Валютний ризик є різновидом економічного ризику, поява його пов’язана з коливанням валютно-фінансового середовища, у якому діє ТНК, фірма, що здійснює експортно-імпортну діяльність або банк, обслуговуючий ЗЕД господарських суб’єктів.

Валютний ризик – вірогідність втрат або недоотримання прибутку у порівнянні із запланованими значеннями у результаті несприятливих змін величини валютного курсу.

Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики, що включають в себе бухгалтерський ризик і валютно-економічний ризик.

Широкі можливості є у прийнятті рішень про хеджування валютно-курсових ризиків:

  1. Управління бухгалтерським ризиком. Бухгалтерський ризик – ризик звітний, паперовий. Він виникає в силу того, що зміни валютного курсу можуть негативно відобразитись на нетто-вартості фірми при конвертації фінансової звітності по ЗЕД (операціям) із іноземної валюти у вітчизняну (трансляційний ризик).
  2. Управління валютно-економічним ризиком. Валютно-економічний ризик визначається як змінність (мінливість) вартості фірми, обумовлена невизначеністю змін валютного курсу. Він відображається на реальних грошових потоках фірми.

3. Менеджмент конкурентного ризику. Навіть якщо фірма повністю прохеджувала свій контрактний ризик, вони може спіткнутись з довгостроковим конкурентним ризиком.

Стратегії, що дозволяють мінімізувати валютні ризики.

  1. Стратегія випереджання і запізнення. Ця стратегія, передбачаючи свободу вибору дати платежу, найбільш прийнятна у відносинах між двома фірмами, які тісно пов’язані друг з другом, так як наявність загальних цілей допомагає знайти найвигідніший варіант взаєморозрахунків.
  2. Стратегія розподілу ризику. Розподіл ризику – це угода між компаніями, укладена у формі договору, у якому покупець і продавець погоджуються взяти на себе певну частину втрат, пов’язаних з коливанням валютних курсів, незалежно від того, які втрати компанії понесли насправді.
  3. Хеджування валютних ризиків методом структурування зустрічних валютних потоків. Зміст даної стратегії полягає у тому, щоб валютні зобов’язання або вимоги компанії були покриті.
  4. Валютні свопи. Одним із способів хеджування шляхом свопу є метод фіксації форвардних відсоткових ставок [2].

Експортне фінансування – залучення, забезпечення і використання фінансових коштів в цілях здійснення експортної угоди.

Зустрічна торгівля – зовнішньоторгові операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов’язання експортерів і імпортерів здійснити повний або частковий збалансований обмін товарами.

Експертами ООН виділяються три основні види міжнародних зустрічних угод:

1) бартерні угоди;

2) торгові компенсаційні угоди;

3) промислові компенсаційні угоди.

Для стимулювання експорту держава часто застосовує страхування експортних кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержавні організації, а також за допомогою гарантій і поручень уряду.

Гарантії видаються при виконанні наступних умов:

- заявник – резидент країни-експортера;

- товари і послуги мають походження країни-експортера;

- імпортер згоден здійснити аванс у розмірі 15-20% від суми поставки;

- графік погашення заборгованості по середньостроковим і довгостроковим кредитам передбачає декілька дат погашення на протязі строку дії кредиту;

- учасники угоди зобов’язуються своєчасно надавати дані про несвоєчасне погашення кредиту і про можливі збитки; 

- дія гарантії починається після сплати збору, що отримує страхова організація.

Послуги по державному страхуванню експортних кредитів надаються практично у всіх розвинутих країнах, але найбільш активно вони представлені у Швейцарії, Германії, США, Франції, де існують спеціальні інститути, коштами яких управляє держава.

Способи фінансування імпортерів включають: банківський овердрафт в нац. або ін. валюті, позику в нац. або ін. валюті, торгівлю по відкритому рахунку, фінансування шляхом комісійної фірми, розрахунки за допомогою акцептного акредитиву і акредитиву з розстрочкою платежу, лізинг, фінансування покупцю, зустрічна торгівля, банківський акцепт, позика під продукцію [3].

Висновки. Міжнародний фінансовий менеджмент – це система економічних рішень, що виникають з приводу реалізації фінансового менеджменту в умовах інтернаціоналізації господарської діяльності фірми. Світова валютна система – це історично сформована форма організації валютних відносин країн, що закріплена міжурядовими домовленостями. Діюча світова валютна система була організаційно оформлена на Ямайці у 1976 р. Основними концепціями міжнародних валютних ринків є: теорія паритету купівельної спроможності валюти, теорія паритету відсоткових ставок, "ефект Фішера", "міжнародний ефект Фішера", теорія незміщеного форвардного курсу. Головна задача міжнародного фінансового менеджменту полягає у оцінці короткострокових і довгострокових активів і зобов’язань фірми у часовому і просторовому використанні міжнародних ринків. Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики.

 

Список використаних джерел:

  1. Дениелс, Радеба Ли. Международный бизнес: внешняя среда и международные операции. Пер. з англ. – К.: Вид-во Європ. ун-ту фін., інформ. ситем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 452 с.
  2. Козырев В.М. Основы современной экономики: учебник. – М.: Финансы и статистика., 1998. – 368 с.
  3. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. – М.: Фонд «За экон. грамотность», 1991. – 191 с.
Category: 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків | Added by: olrebak
Views: 471 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz