Понеділок, 11.12.2017, 04:56
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків

КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН ЗА КРИТЕРІЄМ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ
13.10.2015, 16:22

УДК 339.9.012

к.е.н. О.В. Зубко

Київський національний торговельно-економічний університет

 

КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН ЗА КРИТЕРІЄМ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ

 

Виявлено чотири профілі зовнішньоторговельної спеціалізації країн щодо інновацій. Доведено, що  критерієм ідентифікації зовнішньоторговельного профілю є превалювання у торговельній структурі інноваційної продукції чи інноваційних продуктів.

 

Выявлено четыре профиля внешнеторговой специализации стран в отношении инноваций. Доказано, что критерием идентификации внешнеторгового профиля является превалирование в торговой структуре инновационной продукции или инновационных продуктов.

 

There are four profiles of foreign specialization of countries in innovation. It is proved that the criteria for the identification of foreign profile is prevailing in the trade structure of innovative products or innovative products.

 

 

Постановка проблеми. Наявність різного економічного базису країни в цілому та, зокрема, рекомбінаційного потенціалу, зумовлюють відмінності у спеціалізації країн у міжнародному поділі праці. Тому виникає необхідність ідентифікувати рушії такого включення у світове господарство.

Мета дослідження полягає у обґрунтуванні критеріїв поділу країн з різним зовнішньоторговельним профілем залежно від спеціалізації країн щодо інновацій

Враховуючи нетотожність інноваційного потенціалу економік, можна виокремити різні профілі зовнішньоторговельної спеціалізації країн щодо інновацій. Одні є продуцентами-експортерами інноваційних продуктів, необхідних для серійного виготовлення високотехнологічних товарів. Інші, купуючи такі технології, є експортерами готової продукції інноваційних товарів, що пояснюється наявністю порівняльних переваг у здійсненні НДДКР або виробництві кінцевої продукції.

Для країн-інноваційних лідерів доцільність експорту технологій, одним із індикаторів якого є надходження від роялті та ліцензійних платежів від трансферу технологій, пояснюється порівняно більшими витратами всередині країни на фактори виробництва для виготовлення кінцевої продукції (кількісні або вартісні параметри). Тому вони здійснюють НДДКР не з метою впровадження їх результатів у виробництво, а для продажу патентів країнам з аналогічним рівнем технологічного розвитку або менш розвиненим. Їхній зовнішньоторговельний кошик можна охарактеризувати як переважання технологій для виробництва в експорті та кінцевої високотехнологічної продукції в імпорті.

Для решти країн, які за методологією Європейського інноваційного табло (ЄІТ) поділяють на «послідовників», «помірних інноваторів» та «тих, що рухаються навздогін» [1], більш рентабельним є імпорт високотехнологічних товарів (ВТТ) [2] або безпосереднє їх виробництво на основі придбаних закордонних технологій, оскільки власні витрати на здійснення НДДКР для отримання аналогічних технологій є порівняно більшими та мають пролонгований ефект. Узагальнення особливостей економічного розвитку, що обумовлюють зовнішньоторговельну спеціалізацію країни в інноваціях, представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Різновиди зовнішньоторговельного профілю країни в інноваційній сфері  залежно від економічних передумов

Профіль зовнішньої торгівлі країни

Група країн за ЄІТ

Цілі розвитку економіки

Наявна конкурентна перевага країни

Ознаки розвитку економіки

інноваційно-технологічна експортна експансія;

інноваційно-технологічний імпорт

країни – інноваційні лідери

Отримання стабільного прибутку в довгостроковій перспективі; пріоритетне фінансування НДДКР; високий рівень конкуренції; прискорена комерціалізація результатів НДДКР; створення нових організаційних структур

Світові винаходи в фундаментальній науці; висока кваліфікація спеціалістів; високий рівень оплати праці та продуктивності; передові техніка та обладнання

Стратегічне планування розвитку; вкладення у фундаментальні розробки нових галузей; купівля патентів за кордоном; розширення місткості ринку; залучення приватного капіталу; приватизація НДІ

інноваційно-товарний експорт;

інноваційно-технологічний імпорт;

переважає імпорто-заміщення стандартизо-ваних товарів

країни – інноваційні послідовники

Отримання прибутків, що перевищують рівень витрат середньострокового періоду, розширення масштабів виробництва ВТТ; значні вкладення в НДДКР та підготовку персоналу; модернізація промисловості за рахунок вітчизняних, а не іноземних техніки та технологій; експорт ВТТ; імпорт стандартизованих товарів

Добре розвинена науково-технічна база; кваліфікований персонал; фундаментальні дослідження; концентрація виробництва; сильні підтримуючі галузі; дешевша робоча сила, порівняно з країнами-інноваційними лідерами

Скоординоване і цілеспрямоване державне регулювання; модернізація техніки й технологій, в першу чергу, за рахунок імпорту; стимулювання внутрішнього попиту на ВТТ; прискорений темп зростання імпорту ВТТ, порівняно з експортом; державне регулювання НДДКР

інноваційно-товарний експорт та імпорт, переважає орієнтація на імпорт ВТТ

країни – «помірні інноватори» та «ті, що рухаються навздогін»

Отримання прибутків, що покривають витрати; технічне переобладнання; підвищення продуктивності праці; нарощення експорту стандартизованих товарів; обмеження зростання імпорту; створення умов для внутрішньої конкуренції; часткова переорієнтація ресурсів на виробництво ВТТ

Багаті природні ресурси; дешева робоча сила; велика місткість внутрішнього ринку

Оновлення техніки й технологій незначними темпами за рахунок імпорту; становлення внутрішнього ринку ВТТ; зростання експорту та імпорту стандартизованих товарів; залежність науково-дослідних установ від бюджетного фінансування; фрагментарне державне втручання в НДДКР

Джерело: розроблено автором.

 

Оскільки існують розбіжності в економічних передумовах та рекомбінаційному потенціалі країн [3], нами встановлено, що в інноваційній сфері зовнішньоторговельний профіль країни може характеризуватись за класифікаційними ознаками інноваційно-товарної чи інноваційно-технологічної спеціалізації, критерієм ідентифікації якої є превалювання у торговельній структурі інноваційної продукції чи інноваційних продуктів (рис. 1.).

 

Профіль

Експорт

Інноваційно-технологічний

Інноваційно-товарний

Імпорт

Інноваційно-технологічний

Лідери

1

2

Послідовники

Інноваційно-товарний

Помірні інноватори

3

4

«Рухаються навздогін»

 

 

Рис. 1. Матриця зовнішньоторговельних профілів країн з огляду на ступінь їх включення в інноваційний простір

Джерело: побудовано автором.

 

За інноваційно-товарної спеціалізації переважає експорт інноваційних товарів та імпорт інноваційних продуктів (квадрант 2), що характерно для країн послідовників. Для менш розвинених країн також вагомим є інноваційно-товарний імпорт (квадрант 4). За інноваційно-технологічної спеціалізації інноваційні лідери експортують та імпортують інноваційні продукти (квадрант 1). Для країн помірних інноваторів притаманний імпорт кінцевих ВТТ та нижчий рівень експорту інноваційних продуктів (квадрант 3).

Ідентифікація зовнішньоторговельного профілю в інноваційній сфері є передумовою визначення пріоритетів випереджального розвитку країни, оскільки надає перевагу зосередити обмежений ресурсний потенціал на галузях товарного або технологічного виробництва, які володіють відносними перевагами у глобальному світі.

Здійснивши розрахунки коефіцієнта участі у торгівлі інноваціями для деяких економік, виявлено, що зовнішньоторговельні профілі таких країн, як США, Японія та ЄС, визначаються інноваційно-технологічною спеціалізацією. Для Китаю, Німеччини та України характерним є інноваційно-товарний профіль.

Висновки. Залежно від інноваційної спеціалізації зовнішня торгівля країни може характеризуватись інноваційно-технологічним (патенти, ліцензії та ін.) або інноваційно-товарним профілем за критерієм участі країни у торгівлі інноваціями. Ідентифікація зовнішньоторговельного профілю в інноваційній сфері є передумовою визначення пріоритетів розвитку країни, оскільки надає можливість належного використання ресурсного потенціалу у галузях товарного або технологічного виробництва, які мають відносні переваги у глобальному світі.

 

Література

  1. Hollanders H. Innovation Union Scoreboard 2015 / Hugo Hollanders, Nordine Es-Sadki, Minna Kanerva. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards/index_en.htm.
  2. Саліхова О.Б. Високі технології: дефініція та оцінка: монографія / О.Б. Саліхова. – К.: ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2008. – 289 с.
  3. Институциональная экономика : учеб. пособ. / Под рук. акад. Д. С. Львова.. -  М.: Инфра-М, 2001. — 318 с.
Category: 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків | Added by: olrebak
Views: 133 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz