Субота, 16.12.2017, 19:28
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Студентська науково-практична конференція 2015 » 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК КАТАЛІЗАТОР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ, ДОСВІД ПРОМИСЛОВО РОЗВИНЕНИХ КРАЇН ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
13.10.2015, 16:50

УДК 330.322                                                                                                                                               

А.В. Жердецька

      Науковий керівник: Я. П. Пухальська

                             Хмельницький національний університет

 

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК КАТАЛІЗАТОР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ, ДОСВІД ПРОМИСЛОВО РОЗВИНЕНИХ КРАЇН ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

 

Світовий досвід показує, що іноземний капітал значною мірою забезпечив економічне зростання як промислово розвинених країн, так і нових індустріальних держав, оскільки забезпечував створення конкурентоспроможного експортного капіталу і розвиток наукомістких галузей. Отже, актуальність проблеми зумовлена тим, що іноземний капітал сприяє успіху економічної стратегії держави в цілому, забезпечуючи прискорення економічного та технічного прогресу, оновлення та модернізацію виробничого апарату. Залучення іноземного капіталу дозволяє використовувати передові методи організації виробництва та досвід високорозвинених країн у розвитку малого та середнього бізнесу.

Постановка завдання. Значний внесок у вирішення проблем забезпечення економічного розвитку за рахунок активізації інвестицій мають такі вітчизняні вчені: Б. Губський, А. Гальчинський, В. Геєць, Ю. Гончаров, С. Гуткевич, М. Денисенко, Я. Жаліло, Т. Майоров, В. Мартиненко, О. Гаврилюк, Е. Грехем, Р. Дорн, І. Лукінов, О. Носова. Незважаючи на значну кількість досліджень та наукових праць із зазначених проблем, залишається актуальним вироблення науково-методичних основ та пріоритетів інвестиційної політики країни при проведенні модернізації економіки.

Метою даної статті є дослідження практики розвинених країн у стимулюванні притоку іноземних інвестицій та визначення напрямів залучення та використання закордонного капіталу Україною.

Модернізація може розглядатися як широкий трансформаційний процес, що відбувається в суспільстві, політиці, економіці тощо. Однак в економічному аспекті, вона розглядається значно вужче. Авторами "Економічної енциклопедії" модернізація економіки визнається одним із найефективніших шляхів динамічного розвитку економіки країни, розуміючи під цим терміном процес оновлення технології виробництва, технічного та технологічного переоснащення промислових і сільськогосподарських підприємств [3, с. 468].

Сучасна модернізація О. Біликом трактується як розвиток сучасних виробничих потужностей, як здатність генерувати і використовувати передові науково-технічні ідеї й експортувати результати НДДКР [1, с. 31]. Подібні визначення модернізації, тобто такі, що передбачають її проведення на основі використання досягнень науки і техніки, зустрічаються і в інших науковців: "модернізація — це перетворення науки на ключовий фактор соціально-економічних змін" [2, с. 171]; "модернізація представляє собою … процес … економічного розвитку, здатний забезпечити постіндустріальний прорив" [3, с. 231].

Світова економіка рухається у напрямі розвитку національних інноваційних систем, удосконалення структури економіки, підвищення якості відтворюваного багатства, прискорення темпів накопичення високоінтелектуального людського капіталу, розширення високотехнологічних форм відтворення основного капіталу шляхом прискорення інновацій, головним інструментом яких стає нова інноваційно-інвестиційна політика, яку сьогодні активно застосовують всі розвинені країни світу.

В Австрії, наприклад, створена ефективна система, спрямована на підтримку інвестиційної діяльності закордонних інвесторів. Основною організацією, що супроводжує іноземні інвестиції в країні, є Австрійська бізнес-агенція (АБА), яка функціонує під егідою Федерального міністерства економіки та праці Австрії у тісній кооперації з іншими уповноваженими органами державного управління [7, с. 77]. Основним завданням АБА є надання послуг на безкоштовній основі тим іноземним інвесторам, котрі прагнуть здійснювати економічну діяльність у пріоритетних галузях промисловості та сільського господарства Австрії. Штаб-квартира АБА знаходиться у Відні, також її відділення розміщені в Нью-Йорку і Токіо. При здійсненні інвестиційної діяльності в Австрії для іноземних інвесторів найбільш привабливими є податкові привілеї за доходами, які були отримані в результаті участі в діяльності іншої компанії. Якщо австрійське підприємство отримує дивіденди від іноземної компанії, то, згідно з національним законодавством, вони не обкладаються податком на прибуток при дотриманні таких умов: організаційно-правова форма іноземної компанії повинна відповідати австрійським аналогам; частка інвестицій австрійського підприємства повинна складати не менш як 25% від їх загального обсягу; інвестиції повинні бути вкладені протягом 12 місяців; частка капіталовкладень в інших аналогічних компаніях не повинна перевищувати 25% від загального обсягу діяльності іноземного підприємства (винятком є лише компанії, які володіють банком). Австрійське законодавство звільняє від оподаткування прибутків ті компанії, від яких надходять дивіденди у країні їх походження. Звільнення іноземних інвестицій від податків стосується також прихованих прибутків [5, с. 17]. Таким чином, Австрія стала однією з найуспішніших країн у сфері регулювання і стимулювання притоку іноземних інвестицій.

Іншим яскравим прикладом успішної практики з залучення іноземних інвестицій є Чеська Республіка. Дана країна володіє дієвим інструментарієм регулювання і стимулювання притоку іноземних інвестицій, що базується на однаковій законодавчій підтримці як внутрішніх, так й іноземних інвесторів, які є рівноправними суб’єктами чеських податкових законів. Чеська Республіка є членом Багатостороннього агентства з гарантування інвестиційних вкладів (Multilateral Investment Guarantee Agency – MIGA) – міжнародної організації із захисту інвестицій, яка є частиною групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду [5]. Країна підписала низку двосторонніх договорів, які підтримують та захищають іноземних інвесторів. Прикладом таких договорів є тісна співпраця в інвестиційній сфері з США, Німеччиною, Великобританією, Францією, Австрією, Швейцарією, Італією, Бельгією, Люксембургом, Нідерландами, Фінляндією, Норвегією, Данією та Китаєм. Уряд Чеської Республіки пропонує новим і вже існуючим інвесторам підтримку в покритті 60% витрат, що пов’язані з інвестиційними проектами. Допомога надається згідно з національною схемою інвестиційних стимулів. Спеціальні види діяльності, такі як створення центрів наукових досліджень та розробок, підтримуються також структурними фондами ЄС. До форм інвестиційних стимулів у Чехії належать податкові пільги строком до десяти років; фінансова підтримка на створення нових робочих місць (2000 євро за одне створене робоче місце); фінансова допомога для навчання та перепідготовки нових робітників (до 45% загальних витрат на навчання); грошові гранти на стратегічні інвестиції в промисловості і технологічній галузі.

Не відстає від Чехії та Австрії у здійсненні політики стимулювання притоку закордонних інвестицій і Угорщина. Ця країна має відкриту економіку, і залучення іноземних інвестицій вважається пріоритетним для угорського уряду. Національний офіс зовнішньої торгівлі (раніше відомий як Угорська агенція з інвестицій та розвитку торгівлі – HITA) була заснована у 2011 році Міністерством національної економіки Угорщини з метою усіляко допомагати і сприяти іноземним компаніям у процесі інвестування в країну. Була розроблена Національна програма розвитку для підтримки європейських траншів та розробки програм із заохочення іноземних інвестицій, спрямована на сприяння інвестиційним вкладенням у розвиток ключових територій країни, особливо у найменш розвинені регіони. В її контексті створена Рада інвесторів, яка здійснює політику підтримки економічної конкурентоспроможності Угорщини і привабливості країни для іноземних інвесторів. Вона перебуває під головуванням Міністра економіки Угорщини, Американської торгової палати, угорської Асоціації міжнародних інвесторів і Постійної комісії палат ЄС, яка складається з понад 100 найбільших інвесторів. Діяльність Ради інвесторів активізувалася у 2011 році. Ця міжурядова організація захищає іноземні інвестиції в Угорщині, надає їм національний режим і сприяє репатріації прибутку [7, с.76].

Досвід вищезазначених країн свідчить, що в сучасних умовах досягти сталого економічного розвитку можна лише здійснивши структурні зрушення у національній економіці. Враховуючи, що інвестиції виступають дієвим важелем здійснення структурної перебудови економіки, розв'язання соціальних і економічних проблем, то ключовими завданнями державного управління в Україні повинно стати покращення інвестиційного клімату, активізація інвестиційної активності, накопичення інвестиційних ресурсів та їх концентрація на пріоритетних напрямах розвитку економіки.

Найбільш серйозним недоліком інвестиційного клімату в Україні іноземні інвестoри вважають пoлітичну, екoномічну та правoву нестабільність. За дослідженням Єпіфанова А. О., Україна належить до країн з підвищеним рівнем політичних та економічних ризиків. Загалoм нинішня cитуація в Україні щoдо прямих інвеcтицій не надтo втішна. Це зумoвлено передуcім відcутніcтю ефeктивної cтpатегії із залучення ПІІ. Бoднар І. Р. ввaжає, що дo чинників, які oб’єктивнo стoять на заваді oрганізації інвестиційнoї діяльнoсті в Україні, належать закoнодавча неcтабільність; відcутність чіткoї державнoї cтратегії щoдо залучення інвестицій; значний податкoвий і адміністративний тиск на об’єкти підприємництва, зниження для громадян цінності грошових доходів у вигляді дивідендів і відсoтків унаслідoк інфляційних чинників; неврегульoваність питань захисту прав власнoсті інвесторів; високий рівень корумпованості в органах державної влади; нестабільність роботи фінансової системи країни; неготовність підприємств здійснювати реальні ефективні інвестиції навіть у кoнкурентоспроможні іннoваційні прoекти, щo дають високий стійкий дохід, достатній для виплати висoких дивідендів; низький рівень працевлаштoваності в країні [2, с. 68].

Перш за все треба вибрати ті сектори економіки, які найбільш потребують іноземних інвестицій, і ті, у яких капітал буде обертатися найшвидше. Для України як держави з перехідною еконoмікою неoбхідно рoзглядати залучeння інoземних інвеcтицій у кoнтексті cтруктурних змін та економічного зростання. Пріoритетними завданнями, які неoбхідно вирішувати за участю прямих інвестицій, є структурна рефoрма економіки, технологічне оновлення виробництва, виробництвo тoварів широкoго вжитку, подoлання залежнoсті країни від імпoрту. Уряд пoвинен активнo стимулювати інoземні інвестиції в оснoвний капітал. Досить стабільними залишаються пріоритети галузевoї (oптова торгівля, харчова промисловість, фінанси, нерухомість) та внутрішньорегіональної структур прямого іноземного інвестування. Згідно з досвідом, саме у фінанси та нерухомість було вкладено найбільше іноземних інвестицій за останні роки, тим часом у легку промисловість, яка найбільше потребує інвестицій, обсяги зарубіжного капіталу не зросли [6, с. 55]. Для стимулювання залучення інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України слід: досягти стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування, створити прозоре законодавство; спиратись на принцип диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетних напрямів розвитку економіки України; запобігати проявам недобросовісної конкуренції, враховуючи особливості української сучасності; розробити регіональні плани підвищення інвестиційної привабливості областей з урахуванням індивідуальних особливостей; боротися з корупцією та реформувати фінансовий сектор.

Для залучення до України іноземних інвестицій необхідно проводити економічні та політичні реформи. А. Бутняров вважає, що найважливішими складовими таких реформ повинні бути прийняття єдиного законодавчого акту, що регулює різні аспекти господарської діяльності, замість цілого ряду нормативних актів, що нині регулюють інвестиційну діяльність в Україні (Закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про захист іноземних інвестицій і Україні"); введення в Україні фінансової звітності як ефективної мови спілкування з іноземними інвесторами; розвиток системи страхування ф’ючерсних і опціонних ризиків; захист прав споживачів; реорганізація природних монополій [4, с. 31].

Отже, сучасна макроекономічна ситуація в Україні свідчить, що назріла потреба у системних зрушеннях. Окремі або часткові зміни уже нічого не дають, або навіть призводять до негативних наслідків. Пожвавлення інвестиційної, а отже – й економічної діяльності, як свідчить практика промислово розвинених країн, можна досягнути лише шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних реформ, які нададуть економіці стимули для ефективного розвитку.

 

Список використаних джерел

1. Білик О. Модернізація економіки України в умовах глобалізації: проблеми та протиріччя / О. Білик // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. — 2009. — Вип. 89. — С. 30—33.

2. Боднар І. Р. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну на сучасному етапі // Боднар І. Р. // Регіональна економіка. – 2009. – № 4. – С. 62–70.

3. Бужимська К.О. Модернізація економіки України в умовах глобалізації: основні тенденції та проблеми / К.О. Бужимська // Вісник ЖДТУ: Економічні науки. — 2008. — №3. — С. 230—236.

4. Бутняров А. Сприятливий інвестиційний клімат країни – запорука залучення іноземних інвестицій / А. Бутняров // Ринок цінних паперів України. – 2008. – № 3–4. – С. 29–32.

5. Гаврилюк О. В. Зарубіжний досвід залучення іноземних інвестицій / О. В. Гаврилюк, С. В. Сіденко, Б. С. Арагау. – К. : Ін-т світ. економіки і міжнародних відносин НАН України, 1995. – 125 с.

6. Гайдуцький І. П. Структурні та інноваційні пріоритети залучення прямих іноземних інвестицій у контексті здійснення регуляторних реформ в Україні // Гайдуцький І. П. // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 4. – С. 47–62.

7. Дулай Роман. Інструментарій регулювання і стимулювання притоку іноземних інвестицій: світовий досвід та українська практика [Текст] / Роман Дупай // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2014. - Вип. 2. - С. 74-82.

8. Економічна енциклопедія: у трьох томах: Т. 2 / За ред. С.В. Мочерного. — К.: Видавничий центр "Акаде- мія", 2001. — 848 c.

9. Multilateral Investment Guarantee Agency [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.miga.org/.

 

Category: 1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків | Added by: olrebak
Views: 526 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Міжнародні економічні відносини в системі глобалізації світогосподарських зв’язків [8]
2. Тенденції розвитку глобальних та локальних процесів в національній економіці [10]
3. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств. [7]
4. Перспективи та проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах переформатування глобального серед [7]
5. Механізми управління та розвитку економічного потенціалу вітчизняних підприємств у забезпеченні п [11]
6. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів. [10]
7. Управління інвестиційно-інноваційним потенціалом в системі міжнародного бізнесу за сучасних інтег [5]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz