Субота, 16.12.2017, 00:42
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Міжнародна науково-практична Internet-конференція » 8. Шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств

Модель органічного виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах
01.06.2011, 00:24

УДК 631.15:631.17

Д.Г. Легеза
Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН

В роботі наведені розміри сільськогосподарського підприємства з виробництва органічної продукції. Розраховані оптимальні параметри виробництва продукції у підприємстві. Автором проведена оцінка конкурентоспроможності пшениці за інтенсивною технологією та на основі органічного виробництва. Надані пропозиції щодо активізації органічного руху з боку виробників.

The paper presents the size of an agricultural enterprise for the production of organic products. The optimum parameters of the production at the plant are calculated. The author assessed the competitiveness of wheat by intensive technology, and based on organic production. Suggestions to enhance the organic movement by farmers are provided.

Вступ. Розвиток сталого виробництва в аграрному сектору в світі обумовив формування органічного руху на Україні. Органічне виробництво мале своє створення у 90-х роках на Європейському просторі й поширюється з кожним роком щодо обсягів споживання та збільшення асортименту органічних видів продукції. Адже існує попит на продукцію, необхідно задовольнити його пропозицією за всіма встановленими умовами. З цього приводу сільськогосподарські землі мають високий потенціал щодо їх переведення в землі для органічного призначення. Процес адаптування сільськогосподарських земель до органічного виробництва проходитиме поступово, враховуючи його особливості в Україні: відсутність достатньої кількості офіційно-зареєстрованих сертифікаційних центрів, несформований внутрішній попит на продукцію, нерозвиненість ринкової інфраструктури, складність забезпечення всіх технологічних вимог вирощування продукції. Ситуація погіршується й тим висока ціна реалізації на органічну продукцію, порівняно із звичайною, стримує зростання попиту на неї. У дитячому харчуванні ціна на той же самий обсяг продукції, наприклад по яловичині, птиці, молоку, сиру, кефіру, соку та рису відповідно перевищую звичайну відповідно у 8,8; 5,28; 5,5; 5,2; 14,0; 2,6 та 4,7 рази.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Є. В. Мілованов при дослідженні питань формування органічного руху вказує на більшість соціальних прямих недоліків, які й впливають на затримання розвитку цього процесу: відсутність дотацій, невизнання продукції, як органічної, труднощі при зберіганні та реалізації на оптові ринки [4, С. 37]. В той же час В.М. Сучкова визначає, що українська органічна продукція потенційно має вищу конкурентоспроможність, оскільки її мінімальна ціна, порогом якої є рівень собівартості, є нижчою за мінімальну ціну органічної продукції європейських країн [26 С. 110]. Проведені власні дослідження [1-3] та аналіз органічного виробництва у Європі, здійснений О. В. Ходаківською та С. Г. Корчинською [7] надав можливість розрахувати модель підприємства, що буде забезпечувати виробництво конкурентоспроможної органічної продукції.
Мета дослідження. Обґрунтувати розміри сільськогосподарського підприємства та встановити оптимальні параметри виробництва для забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Постановка завдання. Згідно поставленої мети були визначені наступні завдання: навести особливості господарювання у підприємстві, що займається виробництвом органічного виду продукції; обґрунтувати розміри підприємства; визначити оптимальні параметри використання ресурсів; розрахувати конкурентоспроможність продукції на прикладі пшениці.
Об’єктом дослідження є економічні умови та механізм формування органічного виробництва у сільськогосподарському підприємстві. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних питань забезпечення конкурентного виробництва органічної продукції.
Результати. Задля врахування переваг органічного розвитку виробництво повинно бути спрямоване на застосування закритого типу виробничого процесу, а саме розвиток диверсифікаційних процесів та завоювання нового ринку. Така позиція дозволить господарствам зайняти своє місце на ринку, що тільки починає набирати оберти. Закритий тип виробництва надасть можливість зменшити виробничу собівартість за рахунок використання та контролювання власних матеріальних ресурсів, які відповідають всім принципам органічного руху: використання лише органічних добрив, відсутність стимуляторів та біодобавок у кормі тварин. Використання власної лабораторії якості більш удосконалить організацію процесу органічного виробництва. З одного боку недоліком закритої системи організації виробничого процесу являється низька товарність продукції, з іншого боку продукція, що спрямована на власні потреби господарства знижує собівартість виробництва, тим самим підвищуючи показники конкурентоспроможності продукції.
Органічне виробництво, при великих витратах на сертифікацію продукції, надає можливість сільськогосподарським підприємствам відмовитись від кредитування у пікові періоди, а при закритому циклі виробництва забезпечуватиме процес вирощування продукції власними матеріальними фондами. Залишається питання щодо розмірів виробництва окремих видів продукції та структури товарної продукції. Дані щодо розмірів виробництва розраховані для сільськогосподарських підприємств, спеціалізація яких є зерно-м’ясною, середній розмір сільськогосподарських угідь дорівнюватиме 5500 га.

Таблиця 1
Модель розмірів сільськогосподарського підприємства з виробництва конкурентоспроможної органічної продукції


Умови органічного виробництва вимагають чіткого дотримання та контролю не лише технологій, але й використання органічної сировини. Тому, для підвищення конкурентоспроможності тваринництва, яка потенційно є затратною галуззю, балансова ув’язка виробництва визначається на основі потреб у кормах та плановій урожайності сільськогосподарської продукції. У структурі кормів враховані пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, коренеплоди, сіно, сінаж, силос, солома, шрот соняшниковий, обрат, травяне борошно. Для забезпечення належного рівня урожайності та повного задоволення у кормах пропонується використовувати 10 польну сівозміну: пар, озима пшениця, коренеплоди, ячмінь, горох, озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь, соняшник, ярові зернові. Ефективна діяльність органічного господарства базується на таких принципах: першочергове використання продукції на власну сировину, чітке дотримання сівозмін, а потім на реалізацію; плинний догляд за тваринами та постійний санітарний контроль за тваринами, дотримання принципів диверсифікації виробництва, використання лише органічних технологій, реалізація продукції лише як органічної за належною ціною згідно необхідної документації, забезпечення оптимального балансу між галузями та окремими видами продукції. Органічне виробництво має розвиватися у господарствах великого розміру, де вартість валової продукції у порівняних цінах перевищує 10 млн грн, що надасть можливість покрити витрати на розвиток виробництва та сертифікацію. У даному випадку витрати на сертифікацію продукції та організацію власної лабораторії якості дорівнюватиме 150 тис грн щорічно. Розрахунки показують, що прибутковість досягається за умов залучення у виробництво понад 5000 га сільськогосподарських угідь.
З причини специфічних умов використання органічної продукції споживачами вартість товарної продукцію буде значно перевищувати валову, навіть при тому, що товарність більшості видів продукції буде нижче 50%, а деякі культури не будуть спрямовані на реалізацію взагалі. Так по галузі рослинництва, товарна продукція перевищує валову у 7,7 разів. Незважаючи на «кормову» спрямованість рослинництва прибуток даного типу господарства буде досягати 21 млн грн, при рентабельності 34%.

Таблиця 2
Оптимальні параметри органічного виробництва у сільськогосподарських підприємствах


Спеціалізація сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом органічної продукції має зерно-м’ясний напрям. При цьому, для забезпечення прибутковості підприємства, основні види товарної продукції мають бути спрямовані лише на реалізацію, та не використовуватись як сировина у потребах господарства. Такими видами продукції виступають жито та яловичина, які є конкурентними на органічному ринку, як внутрішньому так і зовнішньому. Їх виробництво дозволить одержати виручку з одиниці ресурсів відповідно 38,6 тис грн/га та 11,8 тис грн/гол. Взагалі вирощування жита характеризується конкурентною віддачею ресурсів: займаючи 11% посівних площ, виробництво жита надаватиме 26% виручки від реалізації взагалі по господарству. Майже 45% посівних площ відводиться під вирощування пшениці та ячменю з причини дотримання сівозмін та повного задоволення у потребах кормового раціону. Виручка з одиниці площі дорівнюватиме відповідно 2,0 та 12,8 тис грн. Більша частина соняшнику вирощується для подальшого використання у власному виробництві. Пропонується реалізовувати лише 22% на органічну олію. Особливості ведення органічного сільського господарства потребують віддачі переваги виробництву телятини та молока ніж свинини, що вимагає збільшити структуру поголів’я ВРХ до 80%. Сьогодні телятина на м’ясному ринку враховується як дієтичний продукт, більш того виробництво дитячого харчування вимагає плинного дотримання технологій, які передбачають використання якісної сировини. Отже необхідно, щоб виробництво було спрямовано на конкурентний ринок та підтримати його спроможність перш за все на рівні підприємства та регіонального ринку. З цього приводу, основним показником, який свідчить про конкурентоспроможність виступає різниця між виробничої та реалізаційної ціною продукції. Таким чином, зміни у виробництві повинні зосередитися на цих двох показниках. Так як органічний ринок України можна сьогодні назвати олігополістичним, що свідчить про неможливість конкретного виробника впливати на неї, то стратегічні цілі підприємства повинні зосередитися на зниженні собівартості одиниці продукції. Більш того підприємство має бути впевнено, що використовує органічну сировину. Вирощування кормових культур надає можливість зменшити собівартість продукції. Індекс якісної продуктивності даних культур низький, однак виступаючи в якості сировини, кормові культури постають рушійною силою конкурентоспроможності окремих галузей тваринництва. Крім того, даний вид продукції не приймається споживачем в якості органічної. Тому, товарність коренеплодів, кукурудзи, гороху та вівсу не перебільшує 5%, однак їх частку у структурі посівних площ сягає 22%.

Таблиця 3
Конкурентоспроможність вирощування органічної пшениці


Навіть при вирощуванні пшениці 3-4 класу, господарство має можливість отримати прибуток у розмірі 87 грн у розрахунку на один центнер продукції. Дані свідчать, що при реалізації 12,7% продукції, рентабельність органічного виробництва дорівнюватиме 404,3%. В той же час, з причини низької товарності, показники конкурентоспроможності органічної продукції програють порівняно з показниками виробництва за інтенсивною технологією. Прибуток на гектар посівної площі відповідно менший на 157,4 грн, або на 9%. Використання пшениці як сировини знижує якісну продуктивність виробництва, тим самим зменшуючи його спроможність на внутрішньому ринку. Розрахунки спростовують той факт, що органічне виробництво високо витратне, та збиткове. Вже при виробництві лише 5000 центнерів прибуток від органічної технології дорівнюватиме 2,3 тис грн, в той час як при інтенсивній технології збитковість виробництва дорівнюватиме 1,2 тис грн. Мінімальний обсяг беззбиткового органічного виробництва дорівнюватиме 180 тон, виробництва за інтенсивної технологією – 1713 тон.
Залишається питання визнання продукції як органічної. Безпосередньо основні шаги щодо активізації органічного руху повинна взяти на себе держава. В той же час, з боку окремо взятих виробників необхідно здійснити заходи щодо підтримки іміджу органічності та сталого розвитку через впровадження інноваційних технологій, забезпечення подальшого росту органічного виробництва за рахунок власної сировини, організацію збутових обслуговуючих кооперативів, дотримання вищевикладених принципів органічного виробництва, ведення контролю та обліку згідно Європейських стандартів.
Висновки. Оптимальний термін впровадження органічного виробництва та сертифікація органічної продукції у сільськогосподарському виробництві наближений до трьох років, що обумовлює подальше формування органічного руху. Органічне виробництво має розвиватися у господарствах великого розміру, де вартість валової продукції у порівняних цінах перевищує 10 млн грн, що надасть можливість покрити витрати на розвиток виробництва та сертифікацію. Виробництво повинно бути спрямоване на застосування закритого типу виробничого процесу, а саме розвиток диверсифікаційних процесів. Використання власної лабораторії якості більш удосконалить організацію процесу органічного виробництва спеціалізація яких є зерно-м’ясною, середній розмір сільськогосподарських угідь дорівнюватиме 5500 га. Для забезпечення належного рівня урожайності та повного задоволення у кормах пропонується використовувати 10 польну сівозміну: пар, озима пшениця, коренеплоди, ячмінь, горох, озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь, соняшник, ярові зернові. Незважаючи на «кормову» спрямованість рослинництва прибуток даного типу господарства буде досягати 21 млн грн, при рентабельності 34%. Майже 45% посівних площ відводиться під вирощування пшениці та ячменю з причини дотримання сівозмін та повного задоволення у потребах кормового раціону. Перевагою органічного виробництва є прибутковість вирощування ВРХ, у той час як при звичайному виробництві в країні виробництво яловичини у 2009 та 2010 роках було збитковим. Основною культурою як товарною так і кормовою виступає пшениця. Мінімальний обсяг беззбиткового органічного виробництва пшениці дорівнюватиме 180 тон, виробництва за інтенсивної технологією – 1713 тон.

Література
1. Легеза Д. Г. Досвід органічного виробництва у сільськогосподарських підприємствах Пенсільванії / Д. Г. Легеза // Серія «Економічні науки» : зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету. – 2010. – № 8. – С. 194-201.
2. Легеза Д. Г. Процес розвитку виробництва органічної продукції в Україні / Д. Г. Легеза // Серія «Проблеми економіки та управління» : Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – №683 – С. 99-104.
3. Легеза Д. Г. Світовий досвід органічного виробництва сільськогосподарської продукції / Д. Г. Легеза // Серія «Економічні науки» : зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету. – 2010. – № 3 (11). – С. 308-315.
4. Мілованов Є. В. Тенденції розвитку ринку української органічної продукції // Матеріали науково-практичного семінару « Сучасні тенденції виробництва та маркетингу органічної продукції» (Львів, 31 березня 2004 р.). – 2004. – С. 37-42.
5. Новиков Ю.Н. Организация производства в сельскохозяйственных предприятиях : практикум / под ред Ю. Н. Новикова, Н. М. Жуковского. – К. : Вища школа, 1986. – 311 с.
6. Сучкова В.М. Методичні підходи до обґрунтування ціни пропозиції на органічну продукцію / В.М. Сучкова // Економіка АПК. – 2009. – № 5. – С. 110 – 115.
7. Ходаківська О. В. Світова практика державного регулювання та підтримки органічного виробництва / О. В. Ходаківська, С. Г. Корчинська // Серія «Економічні науки» : Вісник Харківського національного університету сільського господарства. – 2011. – Вип. 113. – С. 418-423.
Category: 8. Шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств | Added by: Lesya | Tags: оцінка конкурентоспроможності, сільськогосподарське підприємство, органічне виробництво
Views: 5299 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Формування та оцінка ефективності функціонування механізмів управління діяльністю підприємств [11]
2. Організація експортно-імпортних операцій управління ризиками в зовнішньо-економічній діяльності [2]
3. Фінансово-економічні механізми забезпечення ефективної діяльності промислових підприємств [17]
4. Інноваційно-інвестиційне управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств [6]
5. Механізм ефективного управління персоналом підприємств за умов сучасного розвитку ринку праці [12]
6. Удосконалення системи управління виробничим потенціалом підприємств [10]
7. Управління економічною безпекою промислових підприємств [7]
8. Шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств [18]
Підсумки Internet-конференції [1]
Підсумки І Міжнародної науково-практичної Internet-конференції "Управління економічною діяльністю промислових підприємств в системі сучасних глобалізаційних процесів"
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz