Понеділок, 11.12.2017, 06:38
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » IX Міжнародна науково-практична конференція » 7. Соціально-трудові відносини у формуванні ефективного ринку праці України

Чинники та тенденції трудоресурсного забезпечення Харківської області
07.09.2012, 23:22

УДК 314.5(447)

І.Г. Бузецький
Хмельницький національний університет

Проаналізовано чинники та тенденції трудоресурсного забезпечення Харківської області. Встановлено відмінності між розвитком ринку праці України та регіону. Відстеженні закономірності та чинники формування безробіття, в межах яких узагальнено причини неефективної політики на регіональному ринку праці.

Analysis of the factors and trends of labor resource of Kharkiv region. Differences between the development of labor market in Ukraine and the region. Tracking patterns and factors shaping unemployment within which summarized the causes of policy failures on the regional labor market.

Ключові слова: трудові ресурси, демографія, робоча сила, соціальний захист, населення

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Забезпечення трудовими ресурсами на етапі економічних перетворень набуває характерного впливу та чітко вираженої дії чинників транзитивного періоду, в межах яких намічаються передумови структурної перебудови економіки. Особливо чітко такого роду чинники виражені в промислових регіонах країни, для яких зниження економічної активності підприємств обертається зростанням безробіття, соціального навантаження та вимагає додаткових регуляторних заходів стимулювання соціальної мобільності, реорганізації та підвищення ефективності функціонування ринку праці, забезпечення соціальних гарантій на період міжгалузевого перерозподілу трудових ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження чинників, тенденцій та закономірностей трудоресурсного забезпечення традиційно належить до актуальних наукових проблем національної та зарубіжних наукових шкіл. Нагромаджені до цього часу результати досліджень доводять ключову роль людських ресурсів у розвитку економіки та окремих територій. Значних результатів в обґрунтуванні ключової ролі людини у формуванні економічного потенціалу регіону та економіки досягли такі відомі вченні, як Д. П. Богиня, Е. М. Лібанова, С. І. Пирожков, В. С. Стешенко, О. У. Хомра та ін., які здійснили вагомі для формування наукової бази вивчення трудових ресурсів понятійно-методологічні уточнення, відстежили закономірності демографічного відтворення населення, функціонування системи розвитку людських та трудових ресурсів.

Разом з тим, сучасний етап економічного розвитку вносить корективи у суспільні процеси, і тим самим у систему трудоресурсного забезпечення регіонів. З цієї причини існує нагальна потреба відстеження системних чинників, спричинених ними змін та наслідків для економіки.

Невирішені частини проблеми. Попри існуючі напрацювання, слід відмітити, що на сучасному етапі ефективність управління трудоресурсним забезпеченням залишається недостатнім для подолання ключових проблем нераціонального функціонування регіонального ринку праці та вироблення рішень адекватних економічним викликам сьогодення.

Постановка завдання. Відстежити чинники та визначити спричинені ними тенденції трудоресурсного забезпечення промислових регіонів.

Основний матеріал дослідження. Об'єктивно слідуючи логіці відмінностей між процесами формування та організації поселень та територій, слід констатувати змістовну відмінність між трудоресурсним забезпеченням промислових та аграрних територій. Традиційно висока депресивність поселень аграрних регіонів спричинила їх меншу чуттєвість до наслідків криз. Навпаки, зафіксовані негативні кризові наслідки підкреслюють проблемний характер розвитку саме промислових регіонів, де значне зростання безробіття та відсутність ресурсів соціального захисту деформують систему забезпечення трудовими ресурсами. Традиційно до числа промислових регіонів України прийнято відносити Київську, Донецьку, Дніпропетровську, Харківську, Запорізьку області, для яких гіпотетично комплекс чинників, тенденцій та їх наслідки залишаються схожими.

Зокрема такого роду зміни чітко відстежуються на прикладі Харківської області, де трудові ресурси сформовані під дією різного роду чинників, що визначають якісні особливості населення. Особливої актуальності предмет дослідження набуває на фоні структурних галузевих зрушень від яких прямим чином залежить якість людської складової економічного механізму регіону. Чисельність населення Харківської області на 1.01.2012 р. році склала 2742,2 тис. чол., з яких у містах проживали 2197,3 тис. чол. (80,13 %), у сільській місцевості – 544,9 тис. чол. (19,87 %) [1], що виступає вагомим аргументом на користь індустріальної орієнтації економіки регіону на основі критерію розселення.

Економічно активне населення області у віці 15-70 років у 2011 році становило 1375,2 тис. чол., що становить 50,15 % від загальної чисельності населення (табл. 1). В той же час, економічно-активне населення працездатного віку становило 1272,8 тис. чол., або 46,42 % від чисельності населення регіону. Отриманий показник з однієї сторони свідчить про високий рівень демографічного навантаження, а з іншої – призводить до розмивання самого поняття трудового потенціалу регіону, яке механічно переноситься на людський потенціал всього населення. З огляду на наведені показники, слід звернути увагу на структуру населення оскільки інтерес представляє не все населення, а лише його економічно активна частина, зайнята у реалізації механізмів ринку праці, і зокрема населення причетне до суспільного виробництва.

Таблиця 1

Економічна активність населення за статтю
та місцем проживання у 2011 році (тис. осіб) [2]



 

Економічно-активне населення регіону по своїй суті неоднорідне, його окремі елементи відрізняються за якістю та кількістю. Так, чисельність жінок у віці 15-70 років у структурі економічно-активного населення становить 46,84 %, а чоловіків відповідно 53,16 %. Асиметрія у структурі економічно-активного населення у віці 15-70 років присутня і у розподілі за приналежністю до виду поселень, де частка міських жителів переважає частку сільських, відповідно, міські жителі – 79,96 %, сільські – 20,04 %. Приведені показники очевидно є близькими до структури системи розселення, хоча слід також врахувати не відмічену в офіційній статистиці тіньову зайнятість.

Порівняння територіальних показників зайнятості та безробіття загалом відповідає розподілу населення за типами поселень. Водночас офіційні показники безробіття в регіоні в 2011 р. для групи економічно активного населення у віці 15-70 років становили 7 %, що нижче відповідного показника для економіки України, який становив у 2011 р. 7,9 % [3]. В межах відстеження розподілу безробітних за приналежністю до виду поселень, слід відмітити, що для Харківської області для міст притаманне нижче від загального показника для України (8,0 %) [3] значення рівня безробіття – 6,39 %. Для сільських поселень спостерігається протилежна ситуація – 9,4 % за значення в межах України – 7,5 %. Отримані показники об'єктивно вказують на суттєву відмінність та вищу ефективність механізму функціонування ринку праці регіону від загальнонаціонального.

Дещо інша тенденція спостерігається і за статевими показниками, відповідно безробіття серед чоловіків у віці 15-70 років у 2011 р. у Харківській області становить 7,18 %, в Україні – 8,8 % [3], серед жінок – у Харківській області – 6,78 %, в Україні – 6,8 % [3]. Тобто, відмінності наявні для показників безробіття серед чоловіків та не спостерігаються для жінок.

Загалом динаміка безробіття в області протягом 2000-2011 рр. характеризується позитивною тенденцією, на що вказує скорочення загального рівня показника з 60161 чол. на початок аналізованого періоду до 28934 чол. на кінець, з тимчасовим відхиленням від вказаної тенденції на період домінування негативних чинників світової фінансової кризи у 2008 р. (табл. 2). Поряд з позитивною тенденцією на окрему увагу заслуговує аналіз причин безробіття, серед яких офіційна статистика виділяє: звільнення за власним бажанням, безробіття серед випускників навчальних закладів, інші причини.

Таблиця 2

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості,
 на кінець звітного періоду, осіб [4]

 

В межах аналізованого періоду безумовною є тенденція зниження чисельності безробітних за першими двома причинами та незмінності впливу комплексу інших причин не деталізованих в межах статистичного обліку (рис. 1).


Рис. 1. Динаміка кількості зареєстрованих безробітних
 за причинами незайнятості

 

Наведені показники динаміки об'єктивно відображають три різних закономірності розвитку системи використання трудових ресурсів та трудоресурсного забезпечення Харківської області. Слід відмітити, що висока частка звільнених за власним бажанням гіпотетично належить до аномальних явищ розвитку ринку праці викликаних спотворенням як його функціонування, так і недосконалістю механізму управління трудовими процесами, системою оплати праці та мотивацією персоналу суб'єктів господарювання. Так, незмінною та вимушеною залишається політика підприємств в системі рекрутингу, просування та вивільнення персоналу, яка полягає в намаганні знизити соціальні зобов'язання та витрати з ними пов'язані. В межах такого роду намагань суб'єктам господарювання доводиться утримувати персонал навіть за умов неможливості його застосувати в технологічних процесах, та відсутності потреби в перспективі. Не рідкими також є намагання створити на підприємстві умови, що стимулюють працівників звільнятись за власним бажаннями та, як наслідок уникнення виплат законодавчо передбачених на випадок скорочення штатів. Поряд з явним фінансовим ефектом слід відмітити і негативні сторони такого роду політики в області управління персоналом. Закономірним є звільнення найбільш кваліфікованого та конкурентоспроможного на ринку праці персоналу, на який існує високий попит. Як наслідок якість персоналу, що залишається на підприємстві знижується, а отримувані на початкових етапах ефекти обертаються неможливістю виконувати окремі технологічні функції, потребою у додаткових витратах на підготовку та перепідготовку персоналу, втратами в ході зростання кількості помилок виробничо-технологічного характеру. З рештою, необхідно пам'ятати, що існує межа надлишку трудових ресурсів, ознакою досягнення якої виступає зниження темпів динаміки звільнення працівників за власним бажанням, до якої ймовірно на сучасному етапі наближаються підприємства Харківської області.

Зниження рівня безробіття спостерігається і для випускників навчальних закладів. На відміну від попередньої групи безробітних, в ході проведення аналізу даної категорії трудових ресурсів варто пам'ятати, що суттєвих змін протягом аналізованого періоду в працевлаштуванні випускників навчальних закладів не відбувається. Головною вадою даної групи трудових ресурсів та причиною безробіття виступає відсутність досвіду у випускників ВУЗів, професійно технічних навчальних закладів та шкіл. Оскільки змін, що нівелювали б чинник відсутності досвіду у випускників не відбулось, можна припустити, що зафіксоване зниження вступає результатом раціоналізації системи формального отримання першого робочого місця, і очевидно не відображає реальні проблеми забезпечення кваліфікованими кадрами та попиту ринку на спеціалістів з вищою та спеціальною технічною освітою.

Окремої уваги заслуговує оцінка динаміки безробіття групи, в межах якої узагальнено інші причини. На фоні зниження чисельності безробітних звільнених за власним бажанням та не працевлаштованих випускників вищих навчальних закладів, основу зафіксованого загального рівня безробіття в регіоні становить саме ця група причин. Додатковим підтвердженням висловленому припущенню слугує також схожа динаміка загальної кількості безробітних в докризові періоди, кризовий 2008 р. а також наступні періоди. Таким чином слід відмітити, що в коротко- та середньостроковій перспективі рівень безробіття у Харківській області визначатиметься саме причинами закладеними в даній групі. З іншої сторони, в межах існуючих статистичних підходів не можливо детально визначити ключові чинники формування встановленої динаміки безробіття. І хоча можна передбачити, що рівень безробіття наблизиться до чисельності "не зайнятих з інших причин", статистичні вади в результаті яких не можливо встановити домінантні чинники функціонування ринку праці, та зокрема його складової – пропозиції трудових ресурсів сформованої за рахунок тимчасово безробітних, обертаються відсутністю розуміння тенденцій розвитку ринку праці та трудоресурсного забезпечення Харківської області. Відтак в межах коротко- та середньотермінової перспективи сподіватись на підвищення ефективності трудовресурсного забезпечення регіону не доводиться.

Висновки і перспективи подальшого дослідження. Трудоресурсне забезпечення Харківської області характеризується індустріально орієнтованим типом управління ринком праці. В його межах переважна більшість населення проживає у містах та зайнята в промисловості з характерним впливом на тенденції функціонування ринку праці фінансово-економічних криз. Водночас в межах існуючих підходів не можливо відстежити чинники формування безробіття, і як наслідок підвищити ефективність управління трудоресурсним забезпеченням.

Перспектив подальших досліджень слід намітити у руслі визначення напрямків вдосконалення управління трудоресурсним забезпеченням регіону.

Література:


1. Населення (1995-2011рр.) [Електрон. pесурс] / Головне управління статистики у Харківській області. – Режим доступу : http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/demograf/tab4.html

2. Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2011 році [Електрон. pесурс] / Головне управління статистики у Харківській області. – Режим доступу : http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/sta t_inf/runok_praci/tab1.html

3. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2011 році [Електрон. pесурс] / Державна служба статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/rp/eans/eans_u/rbrn_rik11_u.htm

4. Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2000-2011рp. [Електрон. pесурс] / Головне управління статистики у Харківській області. – Режим доступу : http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/runok_praci/tab7.html

Category: 7. Соціально-трудові відносини у формуванні ефективного ринку праці України | Added by: nikolaychuk | Tags: трудові ресурси, соціальний захист, демографія, робоча сила, Населення
Views: 1748 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Економічна безпека України за умов розвитку інтеграційних процесів [1]
2. Роль регіонів у формуванні національної економічної моделі [0]
3. Загрози та перспективи активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств [0]
4. Шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств [2]
5. Механізми ефективного управління персоналом підприємств [1]
6. Інноваційно - інвестиційний розвиток вітчизняних підприємств [1]
7. Соціально-трудові відносини у формуванні ефективного ринку праці України [2]
Вимоги для участі в конференції [3]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz