Понеділок, 11.12.2017, 01:31
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Конференції

Home » Files » Х Міжнародна науково-практична конференція » 3. Забезпечення економічної безпеки виробничих систем за умов розвитку конкуренції

Проблеми підвищення економічної безпеки підприємств в системі митно-тарифного регулювання
02.10.2013, 00:32

УДК 339. 543

Т.Т. Нижник

Хмельницький національний університет

У статті розглядаються існуючі проблеми та пропонуються шляхи і заходи підвищення економічної безпеки підприємств в системі митно-тарифного регулювання

Ключові слова: економічна безпека, система, митно-тарифне регулювання, ризики, зовнішньоекономічна діяльність, підприємство

T. Nіzhnіk

Khmelnitsky National University

PROBLEM OF INCREASING ECONOMIC SECURITY IN THE SYSTEM OF CUSTOMS AND TARIFF REGULATION

The article reviews the existing problems and the ways and measures to improve the economic security of enterprises in the system of customs and tariff regulation. Economic security engineering companies directly related to the elimination of threats and elimination of potential risks in their foreign trade and enhance customs and tariff regulation at the state level

Keywords: economic security, system, customs and tariff regulation, the risks, foreign economic activity, enterprise

Постановка проблеми. Під економічною безпекою підприємств слід вважати стан захищеності їх економічних інтересів, який дає можливість за різних зовнішніх і внутрішніх умов, незалежно від будь-яких загроз забезпечити: переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; здійснення митного регулювання, пов’язаного із встановленням та справлянням податків і зборів; використання процедур митного контролю та митного оформлення із застосуванням заходів митно-тарифного і нетарифного регулювання.

Підвищення економічної безпеки підприємств має включати оцінку ризиків та розроблення заходів щодо їх усунення. Система економічної безпеки підприємств має включати: заходи з підвищення експортного потенціалу; заходи, спрямовані на економію витрат як вартісних, так і трудових; оцінку ризиків діяльності у зовнішньому середовищі. Поряд із розробкою заходів по усуненню ризиків, викликаних зниженням рівня економічної безпеки підприємства, мають бути запропоновані інституційні зміни в системі митно-тарифного регулювання, які покликані активізувати ЗЕД підприємства.

Аналіз останніх досліджень. Проблемами економічної безпеки підприємств у системі митно-тарифного регулювання в Україні та зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання присвячена велика кількість наукових публікацій та монографій таких вчених як Гальчинського А. Г., Іващук І. О, Гейця В. М., Філіпенка А. С., Мальського О. М., Мочерного С. В. Осики С. Г., Яреми Б. П та багатьх інших.

Так, економічна безпека промислових підприємств безпосередньо пов’язана з усуненням загроз та ліквідацією можливих ризиків у їх зовнішньоекономічній діяльності, а також з активізацією митно-тарифного регулювання на державному рівні. Для промислових підприємств машинобудівної галузі безпека залежить від дотримання певних порогових показників: фінансово-економічних, виробничо-технічних, економіко-екологічних, нормативно-правових, організаційно-трудових, інформаційно-логістичних, митно-тарифних та інших. Вищезазначені показники можуть бути об’єднані в інтегральний показник економічної безпеки промислового підприємства, який слугуватиме для оцінки, контролю та підвищення рівня економічної безпеки підприємств. Визначення даних показників служить не тільки для управління економічною безпекою підприємства, але й для управління ризиками [1].

Виклад основного матеріалу дослідження. Система економічної безпеки підприємства має включати: заходи з підвищення експортного потенціалу; заходи, спрямовані на економію витрат як вартісних, так і трудових; оцінку ризиків діяльності у зовнішньому середовищі, активізацію митно-тарифного регулювання на державному рівні.

Поряд із розробкою заходів по усуненню ризиків, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства, мають бути запропоновані організаційні зміни, які мають підвищити рівенб активізувати ЗЕД підприємства.

За умов фінансової кризи, обмеження всіх видів ресурсів підприємства при здійсненні ЗЕД стараються оптимізувати витрати, максимально підвищити результати, зменшити ризики і підвищити рівень економічної безпеки.

Митно-тарифне регулювання займає одне із провідних напрямів впливу на вищезазначені обмеження і вигоди. Через те, воно безпосередньо має бути підпорядковане регулюванню ризиків, під якими слід розуміти процеси прийняття рішень, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливих втрат підприємства під час здійснення ЗЕД. Одним із сучасних інструментів у механізмі регулювання ЗЕД має бути використання аналізу ризиків, як систематичної роботи з розробки та практичної реалізації заходів запобігання ризикам та їх мінімізації, методик оцінки ефективності застосування, а також контролю за застосуванням митних процедур та логістичних процесів руху потоків інформації, ресурсів, витрат та результатів ЗЕД.

Підвищення економічної безпеки підприємств в системі ефективності митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій, що здійснюють підприємства-суб’єкти ЗЕД необхідно поєднувати із завданнями, які стоять на макро-, мезо-, макрорівнях управління. Потрібна цілеспрямована диференціація ставок митного тарифу з метою сприяння виконанню зазначених завдань та забезпеченню економічної безпеки на всіх рівнях. У той же час використання тарифних і нетарифних засобів регулювання імпорту слід підходити обережно, проводити в кожному конкретному випадку ретельний аналіз загроз і ризиків для вітчизняного товаровиробника [2].

Ризики на макроекономічному рівні пов’язані з входженням України в світове співтовариство  на шляху цивілізованого входження до якого стоїть членство України у СОТ. Однак, на сьогодні Україна поки що закріпилася на міжнародних ринках як постачальник сировини, напівфабрикатів та продукції з незначною часткою доданої вартості. Через те, на макрорівні для зменшення ризиків ЗЕД слід: створити потужний експортний сектор, лібералізувати імпорт, створити гнучку податкову, цінову, фінансову та валютну політику, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій, поступово інтегрувати економіку України в Європейські і світові господарські об’єднання та організації.

Інтеграційні процеси мають поєднувати: відкритість економіки України і елементи протекціонізму, що не суперечать принципам СОТ; зменшення тарифних і нетарифних обмежень щодо відкриття доступу товарів вітчизняних підприємств і в тому числі промислових до нових ринків збуту; зростання обсягів експорту і зміни його структури, забезпечення справедливого вирішення торговельних спорів; збільшення захисту від застосування дискримінаційних заходів і забезпечення гарантій свободи транзиту товарів через територію країн-учасниць, що дозволить знизити транспортні витрати і відповідно собівартість продукції; стадії проектування, виробництва і збуту продукції з оптимальним їх розміщенням в різних країнах; зниження цін не тільки на готові імпортні товари, але й на вітчизняні товари, в яких використовуються імпортні комплектуючі; скорочення трансакційних витрат при просуванні продукції на міжнародні ринки зі зменшенням витрат на пошук постачальників або споживачів, укладання контрактів, одержання інформації про ціни і якість продукції [1].

Механізмами реалізації митної політики країни є митно-тарифні та нетарифні заходи регулювання зовнішньої торгівлі й митна справа, яка визначає порядки і процедури, пов’язані з переміщенням товарів через митний кордон, їх митним контролем та оформленням, справлянням податків і зборів, а також організацією боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Для економії витрат часу при розмитненні товарів та забезпеченні економічної безпеки підприємства, зменшення розбіжностей між митними процедурами країн світу слід запровадити механізми їх інформаційного забезпечення, для яких необхідно:

- об’єднати наявні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом у єдину систему;

- ввести систему єдиного обліку торгівців із реєстрацією тільки в одній країні;

- надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в один час і в одному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами й суб’єктами, що беруть участь у зовнішньоекономічних операціях.

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних і внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб’єктом у тому місці, де товар зареєстрований і де знаходяться на нього документи;

- створити єдине середовище для митниці й торгівлі для подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування незалежно від країни відправлення або ввезення товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на території усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Інформаційна митна система, як багатофункціональна комплексна система, яка існує у митних органах країни і поєднує інформаційно-комунікативні технології і сукупність механізмів їхнього застосування, дає можливість зменшити витрати, поліпшити якість митного регулювання і вдосконалити митне адміністрування з метою гарантування митної безпеки шляхом:

- технологічної підтримки безперервного двостороннього потоку електронної інформації від органів державної влади, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних адміністрацій інших держав до митної адміністрації країни, його накопичення і обробки;

- запровадження новітніх процедур автоматизації процесів митного контролю й оформлення та їхнього супроводження;

- створення технічної підтримки організаційних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів та інших функцій, які покладені на митні органи [3].

Залежно від функцій, які виконує орган, що відповідає за створення й роботу електронного інформаційного середовища в митній службі, змінюються його структура й повноваження. Зміну й розширення електронно-інформаційного комплексу, що є головним функціональним елементом цього органу, можна подати як перехід від інформаційного середовища до інформаційно-довідкової системи, яка, у свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну систему.

Одна з найважливіших проблем, яку необхідно розв’язати у митно-тарифному регулюванні в найближчій перспективі, – це впровадження міжнародних норм і правил, що дасть змогу перейти до застосування єдиних стандартів у галузі митної справи і вирішити питання, пов’язані з приєднанням до міжнародних конвенцій із гармонізації й спрощення митних процедур, питання процедури спільного транзиту, а також допоможе здійснити поетапне наближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу [1].

На сьогодні митні органи України ще не готові повною мірою забезпечити своєї роботи на рівні міжнародних стандартів з огляду на те, що не розв’язана ціла низка ключових системних проблем, без усунення яких неможливо підняти на якісно новий рівень роботу митних органів і підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Мають бути використані нові шляхи розв’язання застарілих проблем. Ця система має бути створена на нових інформаційних технологіях і, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дасть змогу збудувати модернізовану багаторівневу систему із застосуванням телекомунікаційних технологій, забезпечену комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу і значних капіталовкладень. Технологічні й технічні засоби не дають змоги сьогодні широкомасштабно розпочати введення процедур інформаційних технологій. Для цього необхідне забезпечення пріоритетного фінансування [2].

Слід розробити розширений детальний план переведення митної служби України на поглиблене застосування інформаційних технологій, відмови від паперових технологій, уведення контрольної системи, яка охоплюватиме усі сфери митної діяльності й стане базою для прийняття управлінських рішень.

Це потребує активного інституційного розвитку самої митної служби. На цьому шляху можливе:

- створення окремої юридичної особи у вигляді «Регіональної інформаційної митниці» з підрозділами подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах;

- відкриття оперативного центру для обробки інформації і прийняття управлінських рішень;

- ведення окремого підрозділу у складі центрального апарату, який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій і незалежним контролером утілення їх у життя [3].

Запропоновані нововведення необхідні для координування напрямів розвитку митних органів України, які мають базуватися на інформаційних технологіях і переважно збігатися з принципами діяльності й механізмами реалізації митних служб провідних країн світу, ґрунтуватися на міжнародних конвенціях і рекомендаціях.

Для забезпечення економічної безпеки промислових підприємств в Україні слід вирішити питання:

- структурної перебудови економіки зі збільшенням обсягів виробництва і продажу на світовому ринку продукції провідних галузей промисловості;

- стимулювання експортного потенціалу через захист внутрішнього ринку і обмеження ввозу яка виробляється в Україні;

- покращання якості продукції, її енерго- та матеріаломісткості;

- визначення пріоритетності напрямів розвитку експортної спеціалізації, переорієнтація на виробництво наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій;

- відміни податку на додану вартість на продукцію, що вивозиться з України, оскільки це призводить до збільшення її собівартості та з зменшення конкурентоспроможності;

- враховуючи низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, не поспішати з лібералізацією ексортно-імпортних відносин, на яку активно підштовхує Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Лібералізацію здійснювати поступом, підвищуючи при цьому рівень конкурентоспроможності машинобудівної продукції. Навіть у США 35 % товарів захищені нетарифними бар’єрами;

- активізації випуску імпортозамінної продукції (трактори, комбайни, холодильники, трамваї, автобуси, тролейбуси, локомотиви);

- активного заохочення іноземних інвесторів для вкладання інвестицій у машинобудівну галузь, яка є провідною в національній економіці, хоча за рівнем інвестиційного клімату Україна займає 139 місце у світі;

- налагодження надійного митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств;

- запозичення досвіду високорозвинутих країн в активізації як митно-тарифного регулювання, так і загалом регулювання ЗЕД.

Висновки. Отже, існує безліч шляхів підвищення економічної безпеки підприємства в системі митно-тарифного регулювання, які можуть бути спрямованими на економію позавиробничих витрат та забезпечення економічної безпеки підприємств-суб'єктів експортно-імпортої діяльності. Кінцевий результат буде залежати від доброї волі держави і бажанні підприємств активізувати зовнішньоекономічну діяльність.

Література

1. Ващенко В. В. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності /В. В. Ващенко // Фінанси України. – 2000. – № 3. – С. 40- 47.

2. Іващук І.О. Митні ініціативи в глобальному просторі : монографія / І. О. Іващук. – Тернопіль: підручники і посібники, 2007. – 304с .

3. Курок О. О. Активізація митно-тарифного регулювання в системі економії витрат промислових підприємств / О. О. Курок // Вісник ХНУ. – 2011. – № 5. – С. 111-117.

References

1. Vashchenko V. V. Mytno-taryfne rehuliuvannia zovnishnoekonomichnoi diialnosti /V. V. Vashchenko // Finansy Ukrainy. – 2000. – # 3. – S. 40- 47.

2. Ivashchuk I.O. Mytni initsiatyvy v hlobalnomu prostori : monohrafiia / I. O. Ivashchuk. – Ternopil: pidruchnyky i posibnyky, 2007. – 304s .

3. Kurok O. O. Aktyvizatsiia mytno-taryfnoho rehuliuvannia v systemi ekonomii vytrat promyslovykh pidpryiemstv / O. O. Kurok // Visnyk KhNU. – 2011. – # 5. – S. 111-117.

Category: 3. Забезпечення економічної безпеки виробничих систем за умов розвитку конкуренції | Added by: nikolaychuk | Tags: економічна безпека, зовнішньоекономічна діяльність, система, підприємство, ризики, митно-тарифне регулювання
Views: 1971 | Downloads: 0 | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Section categories
1. Регіональні механізми формування конкурентного потенціалу та перспективи їх використання [13]
2. Підвищення конкурентного потенціалу промислових підприємств в системі глобальних викликів [15]
3. Забезпечення економічної безпеки виробничих систем за умов розвитку конкуренції [7]
4. Формування конкурентоспроможності в умовах зростання мобільності людського капіталу [8]
5. Людський потенціал та його конкурентоспроможність у розвитку соціально-трудових відносин [9]
6. Вплив міжнародних відносин на формування конкурентних переваг промислових підприємств [6]
7. Конкурентний потенціал підприємства: методи та механізми підвищення [20]
8. Формування ефективного ринку праці та підвищення конкурентоспроможності трудових ресурсів [3]
9. Механізми підвищення та реалізації економічного потенціалу підприємств [12]
10. Міжнародні економічні відносини в системі зростання конкурентоспроможності економічних систем [8]
Вимоги для участі в конференції [3]
Log In
Search
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Statistics

Онлайн всього: 1
Guests: 1
Користувачів: 0
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz