Понеділок, 11.12.2017, 01:30
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Блог

Home » 2010 » Грудень » 18 » Сучасні економічні проблеми фінансування машинобудівних підприємств України
01:07
Сучасні економічні проблеми фінансування машинобудівних підприємств України

Сучасний етап економічного розвитку суб'єктів господарювання характеризується великою кількістю різного роду тенденцій, серед яких домінують процеси сформовані під впливом світової фінансової кризи 2008-2009 років. Зокрема, відбулось скорочення обсягів господарських операцій та грошового потоку, які є основним джерелом формування фондів інвестування та відновлення виробничих потужностей. Як наслідок, підприємства стикаються з труднощами фінансування поточної діяльності та неспроможні виконувати операції, необхідні для функціонування такого роду структур. Окремої уваги заслуговують проблеми фінансування машинобудівних підприємств, у яких, на відміну від орієнтованих на споживчі ринки, виробничий цикл триваліший за термінами і вимагає більших обсягів інвестицій та фінансування.

У вітчизняній теорії та практиці недостатньо розвинуті теоретичні та методичні підходи у вирішенні завдань підвищення ефективності формування і раціонального використання фінансових ресурсів. Разом з тим, слід відмітити, що результати попередніх досліджень не дають відповіді на питання визначення обсягів фінансових ресурсів у розрізі їх потреби на підприємстві, оптимізації управління, розробки механізмів формування та ефективного використання, створення і ефективного використання інноваційного підприємництва в машинобудуванні, удосконалення механізму управління інноваціями.

Галузева структура машинобудування України незважаючи на проблеми перехідного періоду та системну структурну кризу залишається достатньо різноманітною. Найбільш розвинуті його ланки – важке машинобудування, верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне, транспортне, сільськогосподарське, та електротехнічне виробництво.

Традиційно підприємства машинобудівного комплексу забезпечують технічне переозброєння господарства, задовольняють споживчий попит населення на різноманітні апарати та прилади побутового призначення, створюють основу економічного та оборонного потенціалу країни. Регіональне розміщення сучасних машинобудівних підприємств України залежить безпосередньо від техніко-економічної спеціалізації виробництва, насамперед, від таких його особливостей, як конструкторська складність виробів, розвиток кооперації, матеріало- та енергозабезпечення. Обмеження розміщення нових машинобудівних підприємств у великих містах створює сприятливі передумови для їх розташування у середніх, малих містах та селищах міського типу. Тут доцільно розміщувати невеликі спеціалізовані підприємства та окремі цехи. Розміщення названих підприємств стимулює розвиток галузей виробничої і соціальної інфраструктури, забезпечує працевлаштування населення.

Водночас для швидкого територіального перерозподілу розміщення машинобудівних підприємств основною проблемою на сучасному етапі є брак коштів на відновлення матеріально-технічної бази виробництва та підвищення технологічного рівня. Від цього залежить конкурентоспроможність промислової продукції і місце підприємства на національному та світовому ринках. Для отримання необхідних інвестиційних ресурсів вітчизняним машинобудівним підприємствам та промисловості загалом необхідно створити ефективний механізм залучення фінансових ресурсів.

Традиційно інвестування суб’єктами господарювання починається із пошуку джерел фінансування, що має місце на першому етапі управління технічним та технологічним оновленням. На етапі світової фінансової кризи з малою імовірністю одержати необхідні ресурси українські підприємства можуть на фондовому ринку шляхом емісії акцій та облігацій, а також з великими труднощами за рахунок банківського кредитування. Як перше, так і друге джерело залишаються важкодоступними для машинобудівних підприємств з однієї сторони, а з іншої – погіршують їх критичний фінансовий стан. Разом з тим, як показує практика, необхідно зважати на інвестиційну привабливість підприємств. З цієї точки зору, машинобудівним підприємствам України необхідно провести оздоровлення фінансового стану та впровадити міжнародні стандарти управління та звітності. Гіпотетично пропоновані заходи забезпечать прозорість підприємств, і, як наслідок, збільшення інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання.

Для виходу машинобудівного підприємства на фондовий ринок, спочатку слід визначити, розміщення якого виду цінних паперів буде більш вигідним для нього. Якщо розглядати вихід на ринок капіталів з позиції зменшення вартості інвестиційних ресурсів, доцільно провести продаж акцій. В свою чергу, це створює загрозу поглинання підприємства конкурентами, що об’єктивно залишається головним недоліком такого роду заходів. В такому випадку, для збереження у власності контрольного пакету акцій краще здійснювати продаж облігацій.

Важливою для залучення інвестицій є також форма власності машинобудівного підприємства та можливість участі у його статутному фонді інвесторів. Особливого статусу тут набувають корпорації машинобудівного комплексу, оскільки саме їх прийнято вважати осередками концентрації фінансових ресурсів у всіх їх формах. Для збільшення розміру статутних фондів корпорацій необхідно створити відповідні умови для залучення фізичних осіб з власним капіталом. Інвестором може стати будь-який громадянин України і отримувати доходи у вигляді дивідендів, відповідно до чинного податкового законодавства. Для стимулювання індивідуального інвестування необхідно забезпечити вільний доступ до інформації про переваги залучених фондових активів машинобудівних підприємств.

Ще одним джерелом фінансування є внутрішнє інвестування в межах машинобудівного підприємства за рахунок прискореної амортизації. Тут особливу увагу слід приділити ставкам оподаткування. Оскільки продукція, яку випускають машинобудівні підприємства, вкрай важлива для подальшого розвитку економіки країни, необхідно переглянути підходи до їх оподаткування. Операції з поставок продукції машинобудування мають звільнятися від оподаткування непрямими податками, а прибуток, отриманий від таких поставок, має оподатковуватися за пільговою ставкою за умови спрямування вивільнених сум на освоєння виробництва нових видів машин і обладнання. Отримані кошти від інвестицій машинобудівне підприємство може використати у таких напрямах:

- розширення обсягів виробництва;

- введення інновацій;

- розширення виробничої бази;

- вихід на світовий ринок;

- диверсифікація господарської діяльності.

У державному Проекті програми структурної перебудови економіки України для машинобудування запропоновано перелік заходів покращення його функціонування. Перелік включає заборону використання інвестицій на розширення виробничих потужностей машинобудівних підприємств. На противагу цьому пропонується створювати замкнуті цикли виробництва.

Щодо інновацій, то у програмі сказано, що інвестиції можна використовувати для:

- розробки нових технологічних процесів виробництва продукції;

- закупівлі технологій і ліцензій для освоєння виробництва нової машинобудівної продукції з високим рівнем надійності, тривалим життєвим циклом і низькими витратами всіх видів експлуатаційних матеріалів;

- впровадження у виробництво нових зразків машинобудівної продукції з урахуванням мінімізації відходів і можливості їх повторного використання для випуску інших товарів;

- розширення номенклатури машинобудівної продукції і сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної і малогабаритної техніки, здатної конкурувати із закордонними аналогами.

В силу складності організації господарської діяльності, в межах фінансування виробничих проектів важливим є контроль інвестиційного процесу. Від його ефективності залежить результативність та досягнення інвестиційних цілей підприємства. В світовій практиці для забезпечення ефективності існує система контролінгу, що підтримується комплексом управлінсько-методологічних заходів.

Контролінг являє собою систему заходів, що поєднують економічний аналіз стану підприємства, контроль за досягненням стратегії та здійсненням управління. Створення системи контролінгу забезпечує концентрацію дії на найбільш пріоритетних напрямах інвестиційного процесу, своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів від планових, і, відповідно, можливість вчасно приймати важливі управлінські рішення.

Контролінг процесу інвестування на машинобудівному підприємстві рекомендується розглядати з таких основних позицій:

- створення системи зовнішнього та внутрішнього моніторингу для визначення середовища підприємства та його економічного стану;

- контроль та регулювання процесу інвестування на машинобудівному підприємстві;

- прогнозування результатів процесу інвестування на майбутні періоди.

Показовим є сучасний стан машинобудування в Україні, де у 2006 році збільшився загальний обсяг виробництва майже в 2 рази. При цьому зріс і обсяг експорту в 2,7 рази, продуктивності праці – в 2,3 рази. Обсяг реалізації продукції за 2002-2006 роки збільшується майже втричі. Збільшення обсягу реалізації продукції на показники ефективності машинобудування практично не впливає. Рівень рентабельності машинобудівних підприємств становив 1,5–3,4 %. Інноваційна активність у галузі є недостатньою. Якщо порівняти 2006 рік з 2004 роком, то чисельність інноваційно-активних підприємств зменшилась на 19 %. Загальний обсяг фінансування інноваційної діяльності у 2008 році становить 2 137 083,1 тис. грн., при цьому 87 % фінансування здійснювалося за рахунок власних коштів підприємств, в той же час з державного бюджету виділено лише 1,4 %.

Оцінка діяльності машинобудівної галузі в 2008 році показує, що обсяг господарської діяльності промисловості України збільшився на 7,3 % порівняно з 2007 роком. Обсяги виробництва машинобудівних підприємств в наступному періоді – 2008-2009 рр. – знизились. Причиною зниження прийнято вважати світову фінансову кризу. Як наслідок, зниження обсягів господарських операцій підприємств проявляється у зростанні боргів, нестачі грошових засобів, зростанні простроченої кредиторської заборгованості. Зокрема, в 2009 році обсяг реалізованої продукції машинобудування знизився і в січні становив 3 709,3 млн. грн., що на 52,3 % менше, ніж за січень 2008 року. В межах падіння активності господарських операцій виробництво машин та устаткування впало на 31,4 %, електричного, електронного та оптичного устаткування – на 19 %, транспортних засобів – на 68,5 %.

Узагальнення результатів розвитку машинобудування за останні вісім років виокремило відповідні тенденції розвитку машинобудівного комплексу України (табл. 1). 

Таблиця 1

Тенденції розвитку машинобудування

 
Група машинобудівних підприємств2002 – I півріччя 2008 рр.ІІ півріччя 2008 рр. – 2009 рр.
Важке машинобудуванняЗначні темпи зростання виробництваРізке скорочення виробництва
Електротехнічна промисловістьПовільне зростання, незначне зменшення виробництва деяких видів продукціїЗменшення виробництва деяких видів продукції
Транспортне машинобудуванняЗначні темпи зростання виробництваЗменшення виробництва
Сільськогосподарське машинобудуванняНестабільне коливання темпів виробництва продукціїЗменшення виробництва
Машинобудування для легкої та харчової промисловості, виробництво побутових машин та обладнання, приладівЗростання галузі з виготовлення побутової техніки, повільне зростання машинобудування для легкої та харчової промисловостіЗменшення виробництва
Верстатобудування та приладобудуванняСпад виробництваЗначний спад виробництва
Хімічне та нафтохімічне машинобудуванняЗростання середніми темпамиСпад виробництва 


Світова фінансова відкрила хронічні проблеми машинобудівної промисловості України, криза призвела до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств в галузі. В Україні наслідки світової фінансової кризи мали гірші прояви через її накладання на системну структурну кризу економіки, високу залежність від експортних ринків, надмірну матеріало- та енергомісткість виробництва.

Разом з тим, актуальними залишаються і проблеми отримані в спадок від командно-адміністративної економіки:

- застарілість основних засобів, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість продукції;

- недостатній рівень платоспроможності, що негативно впливає на фінансово-економічний стан;

- обмежений внутрішній попит;

- низький рівень інноваційної активності;

- залежність від постачань вузлів, деталей та комплектуючих з інших країн;

- неефективна політика держави щодо діяльності монополістів і посередників, що призводить до підвищення вартості матеріалів, енергоресурсів.

Як показує світовий досвід машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. У зв’язку з цим на найближчу та середньострокову перспективу для машинобудування стоїть завдання:

- удосконалити галузеву структуру;

- розширити асортимент продукції за рахунок розвитку підприємств, що виробляють товари народного споживання;

- модернізації та технічного переоснащення з використанням сучасних технологій;

- підвищення конкурентоспроможності;

- налагодження виробництва високоефективних машин, приладів і апаратів, електронно-обчислювальної техніки, виробництва систем зв'язку, засобів управління, автоматизації тощо.

Спеціалізацію і кооперування виробництва в машинобудуванні необхідно орієнтувати на інтеграцію з підприємствами розвинених країн, збільшуючи виробництво в середині країни.

Найбільш гостра проблема – фінансовий стан машинобудування, де слід виділити такі її головні прояви, причини та передумови:

- нерозвиненість інфраструктури внутрішнього ринку (відсутність моніторингу, дистриб'юторської системи та фінансового лізингу);

- недостатність обігових коштів, недосконалість механізму середньо- та довгострокового кредитування;

- відсутність реальних джерел фінансування, що унеможливлює реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, і затримує забезпечення за рахунок цього високої якості виготовлюваних машин та обладнання, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної техніки;

- відсутність фінансових механізмів та інструментів, що створюють зацікавленість в інноваціях, а також стимулюють науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

- низький рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств;

- залежність вітчизняних підприємств від постачань вузлів, деталей та комплектуючих виробів з країн СНД, де також домінують кризові тенденції;

- значний відтік кваліфікованих інженерних кадрів, який за 2004-2008 рр. досяг 269 тис. осіб.

Підсумовуючи вище наведені факти та аналізуючи існуючі тенденції розвитку машинобудування, слід виділити наступні негативні чинники формування галузевої кон’юнктури: зниження інноваційної активності, незначні обсяги фінансування господарської діяльності, відсутність державної підтримки, повільний розвиток окремих видів машинобудування, тіньові механізми господарювання, погіршення показників ефективності функціонування та показників фінансового стану господарювання, погіршення матеріально-технічної бази господарської діяльності, скорочення кількості працівників, відсутність дієвої моральної та матеріальної мотивації, скорочення соціальної інфраструктури підприємств, критичне зростання зношеності основних засобів.

Щодо перспектив розвитку машинобудування, то використання ефективних механізмів господарювання (макроекономічних, в першу чергу, на рівні держави та внутрішньогосподарських – на рівні підприємства) дає підстави сподіватись на позитивні наслідки, хоча передбачаються і негативні тенденції. До позитивних відносять: покращення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення, розвиток персоналу на основі мотивації, покращення умов праці та формування соціальної інфраструктури, покращення показників ефективності, формування ефективного механізму контролю, покращення внутрішньогосподарського виробничого процесу за рахунок підвищення інноваційної активності та інвестиційної привабливості. До негативних: прискорення морального старіння та матеріальної зношеності основних засобів, збільшення кількості збиткових підприємств, брак власних коштів для фінансування виробництва, відсутність інновацій та розвитку науково-технічного забезпечення, скорочення інвестицій у галузь машинобудування з боку вітчизняних та іноземних інвесторів.

Опубліковано: Гринчук І.П. Сучасні економічні проблеми фінансування машинобудівних підприємств України / М.В. Ніколайчук, І.П. Гринчук // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Хмельницький. – 2010. – №6. – Т.3. – С. 75 – 79.

Views: 4098 | Added by: irusya | Tags: Ніколайчук М.В., фінансування, Гринчук І.П., інвестиції | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Search
Log In
Calendar
«  Грудень 2010  »
НдMoTuWeThFrSa
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Entries archive
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Statistics

    Онлайн всього: 1
    Guests: 1
    Користувачів: 0
    Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz