Субота, 16.12.2017, 19:50
Welcome Гость | RSS

Кафедра міжнародних економічних відносин

Блог

Home » 2010 » Жовтень » 19 » Інтерпретація економіки знань в руслі альтернатив трактування основних дослідних категорій
20:49
Інтерпретація економіки знань в руслі альтернатив трактування основних дослідних категорій


Традиційно вживана термінологія послуговується поняттям "Knowledge economy" чи "Knowledge basic economy" та "Knowledge society", аналогами чого у вітчизняній практиці є "Економіка знань" та "Суспільство знань", і спрощено сприймається як економіка заснована на знаннях та вищий рівень суспільної організації на основі набутих знань.

Не є таємницею, що дослідження економіки знань започатковане за кордоном, та стало одним із самодостатньою пошуковою проблемою. Логічно, що обсяг проробленої роботи за кордоном на порядки перевищує опубліковані вітчизняними дослідниками результати. Так результати пошуку в Інтернет за словосполученням "Knowledge basic economy" посилаються на 49,5 млн. публікацій, "Knowledge economy" – на 46,2 млн. публікацій, "Knowledge society" – 236 млн. публікацій. В той же час для "Економіка знань" відмічено 510 тис. посилань, для "Суспільство знань" – 413 тис. публікацій.

Проте, не такого роду статистика є найбільшою проблемою сучасного етапу дослідження. Порівняння основних результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень, відкриває, в першу чергу проблему підходів, де зарубіжні дослідження здійснюються переважно в межах поточних парадигмально-концептуальних засад, і практично будь-яке економічне явище розглядається з ототожненням економічного середовища з економікою знань, в той час, як вітчизняні наукові школи розглядають дану проблему у якості логічного продовження трудових теорій з увагою до розумової праці, її перетворенням в інтелектуальну діяльність та безпосереднім перенесенням понятійно-категорійного апарату економіки праці на економіку знань.

Як в першому, так і в другому випадку, відсутність однозначного трактування економіки знань розмиває область дослідження та одночасно ідеалізує перспективи економічного та суспільного розвитку, де передбачено настання "наступного етапу", що буде ліпшим за інформаційне суспільство та індустріальну економіку, стане запорукою раціонального споживання ресурсів природи, забезпечить лояльне відношення до екології та всі можливості для процвітання людини.

В той же час, а ні зарубіжні підходи, а ні вітчизняні, не наблизили нас, до цього часу, до об’єктивного сприйняття даної наукової проблеми. Звернемось, наприклад, до перенесення економіки знань на середовище чи рушійну силу соціально-економічного явища. Логічно представлена еволюція економічних систем, нагадує нам, що причиною переходу від індустріального до інформаційного суспільства, було вичерпання першим резервів подальшого зростання, де наявність ресурсного забезпечення, матеріально-технічної бази, капіталу та інших факторів виробництва не забезпечувало подальшого зростання та спровокувало кризу перевиробництва.

Як відомо, основними причинами кризи індустріального суспільства стала відсутність інформації з приводу потреб споживачів, альтернативних та дешевих джерел ресурсів, що в цілому обмежило можливість раціоналізації та підвищення ефективності виробничо-господарських процесів. Наявність об’єктивної причини ознаменувало зародження та розвиток інформаційного суспільства, за якого подолано негативні виклики індустріальної економіки. Разом з тим, на сучасному етапі суспільного та економічного розвитку спостерігаємо перенасичення інформаційних каналів, а приріст обсягів інформації не перетворюється на прискорення економічного зростання, і навпаки присутні основні ознаки спадання віддачі від інформаційного забезпечення.

По-суті, проблема полягає у відсутності знань, яким чином інформаційно відображені вигоди, резерви росту та переваги, перетворити на комерційний чи соціальний ефект. Такого роду паралелі, між кризою індустріальної економіки та інформаційного суспільства, ключовими причинами зародження інформаційного суспільства та економіки знань свідчать на користь виділення економіки знань у якості наступного етапу економічного та суспільного розвитку, що об’єктивно призведе до зміни економічного та господарського механізму, основних рушійних сил. Зокрема, знання, на моє переконання. стануть домінувати над інформацією, аналогічно, як в інформаційних суспільствах інформація підпорядковує застосування технічних засобів, машин та механізмів.

Як висновок, відмітимо, що практика ототожнення економічних процесів, як і перенесення понятійно-методологічного апарату, аналізу, дослідження та регулювання економіки з попередніх етапів суспільного та економічного розвитку є хибною, не сприяє адекватній інтерпретації механізму соціально-економічного та господарського розвитку, і в той же час виступає причиною криз помилкової регуляторної політики.

Власне, альтернативи в інтерпретації понятійно-категорійного апарату економіки знань відноситься і до інших категорій. Наприклад, що вважати знаннями та людським капіталом?Для першого дилема полягає у тому, що являють собою знання? Чи це записаний на паперових, цифрових чи інших носіях досвід попередніх поколінь, результати досліджень, дослідів, експериментів, форумів, конференцій. Чи носієм знань є виключно людина, а перераховані зафіксовані дані є всього лиш інформацією. Не намагаючись дати повного пояснення даній дилемі, відмітимо, що знання самі по собі неспроможні відтворити продукт чи послугу, це спроможна зробити виключно людина, яка виступає носієм цих знань. З цієї точки зору, зафіксовані на носіях данні виступають інформацією, а не знаннями.

Інший аспект, цієї проблеми – ефективність, пов'язаний зі спроможністю носія знань перетворити їх у господарський ефект, де ця ж ефективність на додаток до традиційних чинників господарювання включає ще й цілу низку суб’єктивних чинників, спровокованих, наприклад, фізіологічно-психологічними особливостями носія знань. З цієї точки зору, слід передбачити, що в ході господарської діяльності намагання підвищити конкурентоспроможність людського капіталу спровокує появу цілого сектору економіки - освітньопрофесійної підготовки, зі зміною ролі та функціонального навантаження вищих навчальних закладів, шкіл, професійної освіти та ознаменує структурні зміни в самій економіці, аналогічно до того, як це відбулось з розширенням сфери послуг та появи інформаційного та "хай-тек" секторів.

Views: 662 | Added by: nikolaychuk | Tags: людський потенціал, людський капітал, блог, Ніколайчук М.В. | Rating: 0.0/0
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Sign Up | Log In ]
Site menu
Search
Log In
Calendar
«  Жовтень 2010  »
НдMoTuWeThFrSa
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Entries archive
Our poll
Хто заслуговує на висування єдиним кандидатом в Президенти в 2015 році від опозиції?
Total of answers: 54
Site friends
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Statistics

    Онлайн всього: 1
    Guests: 1
    Користувачів: 0
    Copyright MyCorp © 2017
    Hosted by uCoz